Російського кіна про київський "матч смерті" в українському прокаті не буде?

Українське Держкіно тимчасово зупинило вирішення питання про прокат російського фільму "Матч" режисера Андрія Малюкова. Офіційна причина - проблема з визначенням аудиторії, на яку розрахована картина.

Сюжет фільму розповідає про так званий "матч смерті", який відбувся в Києві в 1942 році. При цьому, як повідомляє сайт "Террикон", персонажі, які розмовляють українською мовою показані активними пособниками нацистів.

Чиновники звернулися до компанії "Інтерфільм Інтернешнл" з проханням надати носій із записом прокатної версії фільму для перегляду його експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрації фільмів. Тому, відповідно до ст. 15 Закону України "Про кінематографію" термін розгляду видачі прокатного свідоцтва перенесено на 25 днів. В українському прокаті стрічка повинна була стартувати 1 травня.

Афіша одного з футбольних матчів в окупованому Києві

Згідно з радянської легендою, "матч смерті" був так названий через те, що ряд футболістів, які до війни грали в основному складі київського "Динамо" були показово розстріляні за відмову програти зустріч.

Місце проведення легендарного матчу - стадіон "Старт", якому минулого року загрожувала небезпека зникнути, бо будівельна фірма сина Миколи Азарова мала намір побудувати комерційні об'єкти та багатоповерхові будинки.

Насправді, таких матчів між місцевими командами та збірними німецьких та угорських окупантів було кільканадцять. Футболісти "Динамо" Микола Трусевич, Олексій Клименко та Микола Коротких справді пізніше були розстріляни гітлерівцями в Сирецькому концтаборі. Але це ніяк не було пов'язано з "виграним" футбольним поєдинком.

Як "Динамо" використовують у геополітичних розборках

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".