В Києві презентують довідник про доступ до радянських архівів

В Києво-Могилянській академії відбудеться презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Захід організовується Центром досліджень визвольного руху і Науковою бібліотекою Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Презентація почнеться 10 квітня 2012 року о 18:30 у Києві в Бібліотеці Антоновичів (Бакалаврська бібліотека) НаУКМА (вул. Г. Сковороди, 2.).

Під час презентації відбудеться дискусія щодо проблемних питань доступу до архівів за участі директора наукової бібліотеки НАУКМА; правозахисників: Євгена Захарова, Олександри Матвійчук, Ігоря Усенка; істориків та архівістів: Георгія Папакіна, Костянтина Новохацького, Івана Патриляка; авторів порадника: Володимира В'ятровича, Аліни Шпак і Ігоря Кулика.

Питання до обговорення:

1.  Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід.
2.  Доступ до архівів України: огляд нормативної бази та проблемні питання.
3.  Аналіз законодавства доступу до архівів спецслужб тоталітарних режимів в Європі та законодавчих актів в архівній галузі України.

До участі в презентації запрошуються архівісти, історики, правозахисники, краєзнавці та всі, хто цікавиться доступом до архівів радянського періоду. Всі присутні матимуть змогу отримати безкоштовний примірник практичного порадника.

Ознайомитися з текстом довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" в електронному форматі можна на сайті ЦДВР.

Захід пройде в рамках проекту ЦДВР “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.