В Києві презентують довідник про доступ до радянських архівів

В Києво-Могилянській академії відбудеться презентація довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів".

Захід організовується Центром досліджень визвольного руху і Науковою бібліотекою Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Презентація почнеться 10 квітня 2012 року о 18:30 у Києві в Бібліотеці Антоновичів (Бакалаврська бібліотека) НаУКМА (вул. Г. Сковороди, 2.).

Під час презентації відбудеться дискусія щодо проблемних питань доступу до архівів за участі директора наукової бібліотеки НАУКМА; правозахисників: Євгена Захарова, Олександри Матвійчук, Ігоря Усенка; істориків та архівістів: Георгія Папакіна, Костянтина Новохацького, Івана Патриляка; авторів порадника: Володимира В'ятровича, Аліни Шпак і Ігоря Кулика.

Питання до обговорення:

1.  Використання документів комуністичних спецслужб: закордонний досвід.
2.  Доступ до архівів України: огляд нормативної бази та проблемні питання.
3.  Аналіз законодавства доступу до архівів спецслужб тоталітарних режимів в Європі та законодавчих актів в архівній галузі України.

До участі в презентації запрошуються архівісти, історики, правозахисники, краєзнавці та всі, хто цікавиться доступом до архівів радянського періоду. Всі присутні матимуть змогу отримати безкоштовний примірник практичного порадника.

Ознайомитися з текстом довідника "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів" в електронному форматі можна на сайті ЦДВР.

Захід пройде в рамках проекту ЦДВР “Доступ до архівів як право на суспільну пам’ять за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей