ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК СВЯЩЕНИКУ МАЙДАНЕКА ОМЕЛЯНУ КОВЧУ. Фото

Hа Львівщині за участі глави УГКЦ Святослава Шевчука і тисячі священиків відкрили пам’ятник Омеляну Ковчу - греко-католицькому священику, який у часи Другої світової рятував людей, за що був ув’язнений і загинув у концтаборі Майданек.

"Його життя — це постійне вмирання для себе, а життя для інших, остаточно для Бога", — сказав у промові глава УГКЦ блаженнійший Святослав (Шевчук).

На відкритті пам'ятника виступили свідок подій Леопольд Козловський, учень отця Омеляна, перемишлянин Іван Фуглевич та директор Ізраїльського офіційного меморіалу "Яд Вашем" Авнер Шалев, генконсул Польщі у Льові Ярослав Дрозд, письменниця Марія Матіос та інші.

Виготовлений із бронзи, пам’ятник має висоту 2,5 метра. До складу авторського колективу з виготовлення пам’ятника входили: скульптор Володимир Одрехівський та архітектори Олександр Ярема, Олександра Лібич, Денис Белюх і Олександр Матушков.

Пояснюючи концепцію пам’ятника, Володимир Одрехівський сказав: "До пам’ятника із чотирьох боків піднімаються сходи, утворюючи в плані форму хреста. Це, з одного боку, символ відкритості о. Омеляна Ковча всьому світові і, з іншого - символ доріг усіх людей, які сходяться до нього".

 Фото: ugcc.org.ua

Отець Омелян Ковч зображений немовби "вознесеним" над вистражданою розстрісканою землею, яка втілена у формі драматично зміщених зруйнованих брил. Як символ його жертовного подвигу – тернова гілка, що оповиває п’єдестал у вигляді ковчега. У правій руці – хрест, а у лівій – Біблія.

Кошти на пам’ятник дали близько 30 жертводавців — представники різних народів, люди різних конфесій, з різних куточків України. Зокрема, пожертвували на будівництво пам’ятника представники єврейської громади.

Для проектованого пам’ятника використано п’єдестал з гранітних нешліфованих брил. Верхня брила у вигляді дуги зі словами отця Омеляна: "…Тут я бачу Бога — знову Бога, який однаковий для всіх…",  повернута до Хреста, щоб сформувати у відвідувачів бажання поклоніння священномученику із молитвою про його вічну пам'ять.

 

Отець Омелян Ковч сіяв зерна терпимості, толерантності та порозуміння у змучену багатолітньою окупацією українську землю. Ризикуючи власним життям, отець Омелян рятував українців та євреїв з нацистських катівень.

Навіть у пеклі концтабору Майданек в’язень номер 2399 знаходив слова любові, християнського милосердя та надії для кожного: "Тут я бачу Бога, єдиного і однакового для всіх, незалежно від релігійних відмінностей, що існують між нами. Можливо, наші Церкви різні, але в усіх них царює той же великий Всемогутній Бог. Коли я відправляю Службу Божу, всі вони моляться. Моляться різними молитвами, але чи Бог не розуміє усіх мов?".

Омелян Ковч помер 25 березня 1944 року в Майданеку.

У 1999 р. Єврейська Рада України присвоїла отцю Омеляну Ковчу звання "Праведник України". 2001 року у Львові Омелян Ковч був беатифікований Папою Іоаном Павлом ІІ.

Восени 2008 р. Синод єпископів УГКЦ проголосив Блаженного Священномученика Омеляна Покровителем душпастирів УГКЦ.

Більше про Омеляна Ковча читайте на "Історичній Правді"

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін