ВІДКРИЛИ ПАМ'ЯТНИК СВЯЩЕНИКУ МАЙДАНЕКА ОМЕЛЯНУ КОВЧУ. Фото

Hа Львівщині за участі глави УГКЦ Святослава Шевчука і тисячі священиків відкрили пам’ятник Омеляну Ковчу - греко-католицькому священику, який у часи Другої світової рятував людей, за що був ув’язнений і загинув у концтаборі Майданек.

"Його життя — це постійне вмирання для себе, а життя для інших, остаточно для Бога", — сказав у промові глава УГКЦ блаженнійший Святослав (Шевчук).

На відкритті пам'ятника виступили свідок подій Леопольд Козловський, учень отця Омеляна, перемишлянин Іван Фуглевич та директор Ізраїльського офіційного меморіалу "Яд Вашем" Авнер Шалев, генконсул Польщі у Льові Ярослав Дрозд, письменниця Марія Матіос та інші.

Виготовлений із бронзи, пам’ятник має висоту 2,5 метра. До складу авторського колективу з виготовлення пам’ятника входили: скульптор Володимир Одрехівський та архітектори Олександр Ярема, Олександра Лібич, Денис Белюх і Олександр Матушков.

Пояснюючи концепцію пам’ятника, Володимир Одрехівський сказав: "До пам’ятника із чотирьох боків піднімаються сходи, утворюючи в плані форму хреста. Це, з одного боку, символ відкритості о. Омеляна Ковча всьому світові і, з іншого - символ доріг усіх людей, які сходяться до нього".

 Фото: ugcc.org.ua

Отець Омелян Ковч зображений немовби "вознесеним" над вистражданою розстрісканою землею, яка втілена у формі драматично зміщених зруйнованих брил. Як символ його жертовного подвигу – тернова гілка, що оповиває п’єдестал у вигляді ковчега. У правій руці – хрест, а у лівій – Біблія.

Кошти на пам’ятник дали близько 30 жертводавців — представники різних народів, люди різних конфесій, з різних куточків України. Зокрема, пожертвували на будівництво пам’ятника представники єврейської громади.

Для проектованого пам’ятника використано п’єдестал з гранітних нешліфованих брил. Верхня брила у вигляді дуги зі словами отця Омеляна: "…Тут я бачу Бога — знову Бога, який однаковий для всіх…",  повернута до Хреста, щоб сформувати у відвідувачів бажання поклоніння священномученику із молитвою про його вічну пам'ять.

 

Отець Омелян Ковч сіяв зерна терпимості, толерантності та порозуміння у змучену багатолітньою окупацією українську землю. Ризикуючи власним життям, отець Омелян рятував українців та євреїв з нацистських катівень.

Навіть у пеклі концтабору Майданек в’язень номер 2399 знаходив слова любові, християнського милосердя та надії для кожного: "Тут я бачу Бога, єдиного і однакового для всіх, незалежно від релігійних відмінностей, що існують між нами. Можливо, наші Церкви різні, але в усіх них царює той же великий Всемогутній Бог. Коли я відправляю Службу Божу, всі вони моляться. Моляться різними молитвами, але чи Бог не розуміє усіх мов?".

Омелян Ковч помер 25 березня 1944 року в Майданеку.

У 1999 р. Єврейська Рада України присвоїла отцю Омеляну Ковчу звання "Праведник України". 2001 року у Львові Омелян Ковч був беатифікований Папою Іоаном Павлом ІІ.

Восени 2008 р. Синод єпископів УГКЦ проголосив Блаженного Священномученика Омеляна Покровителем душпастирів УГКЦ.

Більше про Омеляна Ковча читайте на "Історичній Правді"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.