Кулиняк не знає, де поділися музейні картини з Кабміну

Міністр культури і туризму Михайло Кулиняк заявляє, що він не знає про місцезнаходження оригіналів картин знаменитого художника Миколи Глущенка, зниклих із Кабміну.

 

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Щодо картин,... на жаль, де оригінали - невідомо, - сказав міністр. - Я дуже хотів би знати, але, на жаль, я цього не знаю".

При цьому міністр нагадав, що матеріали разом із копіями картин зібрано, оформлено й передано до правоохоронних органів для розслідування.

Кулиняк пообіцяв інформувати про хід розслідування.

Як відомо, 29 серпня 2001 року живопис Глущенка був переданий Національним музеєм України – Кабінету міністрів України "на тимчасове зберігання" (експонування в урядових приміщеннях).

 

На початку листопада 2011 року комісія Національного художнього музею провела в будівлі уряду звірку наявності й стану полотен. Під час цієї перевірки співробітники музею засумнівалися, чи справжні дві картини Глущенка.

У свою чергу керівництво секретаріату Кабміну ініціювало проведення експертизи для визначення автентичності цих полотен. В результаті міліція порушила кримінальну справу за ч. 3 ст. 185 КК України (крадіжка).

Директор Національного художнього музею, якого Мінкульт звільнив на початку квітня 2012 року, пов'язував свою відставку з тим, що музей відкрито заявляв про зникнення картин в Кабміні.

 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.