Помер голова братства ОУН-УПА Поділля

На 83-му році життя помер Петро Касінчук — вояк Української повстанської армії, голова братства ОУН і УПА Подільського краю "Лисоня", політв’язень, співзасновник Товариства "Меморіал" ім. Стуса та учасник Української Гельсінської спілки з 1989 року.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Петро Касінчук народився 18 травня 1929 р. на Тернопільщині. Був підрайонним провідником юнацької сітки ОУН (1944—1946 рр.), політвиховником чоти, а згодом — сотні "Оселедця".

У березні 1946 року його заарештували під час збройної сутички з підрозділом НКГБ, ув’язнили у Чортківській тюрмі, а потім засудили до 15-річної каторги на Колимі.

У 1955 році Петро Касінчук повернувся на Тернопільщину. Від 1989 року — член Української Гельсінської Спілки, активіст Народного Руху України, співорганізатор Всеукраїнського товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса і його голова (1990—1993 рр.)

Кавалер ордену "За мужність" ІІІ ступеня (2007). Помер 13 травня 2012 року, похований у м. Тернополі.

У 2005 році Петро Касінчук передав до архівів збірку унікальних повстанських документів "Архів "Запорожця" - 221 документ ОУН і УПА 40-50-х років ХХ ст.: організаційна документація ОУН; документи Служби безпеки ОУН; матеріали підпільного парламенту воюючої України — Української головної визвольної ради; повстанські листівки, навчальні матеріали повстанців, а також публіцистичні і художні твори українського підпілля.

Сьогодні цей архів оцифрований ЦДВР і доступний до роботи науковцям.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.