КУЛИНЯК УЖЕ РОЗБАЗАРЮЄ СПАДЩИНУ ВОЗНИЦЬКОГО?

Полотна ХVII століття, які врятував від руйнування Борис Возницький, можуть покинути Львівську картинну галерею.

Про це повідомляє "ZIK".

Два великі батальні полотна Альтамонте, під які покійний директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький спеціально реконструював експозиційні приміщення у Золочівському та Олеському замках, міністр культури України Михайло Кулиняк має намір передати Римо-католицькій церкві.

Джерело, наближене до влади, повідомило, що завтра очікується візит до Львова міністра культури України Михайла Кулиняка та очільника департаменту культурної спадщини міністерства культури України Андрія Вінграновського.

Згадані державні мужі прибувають, аби узгодити, зокрема із польською стороною, передачу костелу святого Лаврентія у Жовкві, що належить Римо-католицькій церкві, двох нещодавно відреставрованих унікальних батальних полотен, котрі є фондовими експонатами Львівської національної галереї мистецтв.

Ця звістка занепокоїла не тільки працівників галереї, а й усіх людей, котрим були відомі плани Возницького демонструвати згадані полотна в Олеському та Золочівському замках.

Нагадаємо, фрагмент із недавнього інтерв’ю Героя України Бориса Возницького:  

“Битва під Віднем” через неналежне зберігання була у жахливому стані вже в середині ХІХ століття. Тож можна лише уявити, який вона мала вигляд у 60-х роках, коли ми демонтували картину із Жовківського костелу святого Лаврентія, де не було належного температурно-вологісного режиму.

Після реставрації Овсійчука, “Битва під Віднем” прикрашала Олеський замок, щоправда, ми показували лише частину змотаної у рулон картини. А “Битва під Парканами” майже 30 років навіть не розмотували!

Три роки тому відбулася нова реставрація. Львівські реставратори разом з польськими колегами спочатку зняли прогниле полотно, а оригінал наклеїли на нове, застосовуючи високоякісні реставраційні технології. Також розчистили шар усіх замальовок. Завдяки цьому двом картинам вдалося повернути їх первісний вигляд. Європейський Союз виділив на реставрацію близько 4 млн євро.

Картину “Битва під Віднем” виставлять в Олеському замку, а другу – в Золочівському. Наразі в музеях піднімають стелю, аби полотна помістилися на всю довжину”.

Твори придворного художника короля Яна III Собеського Мартіно Альтомонте (1657-1745) “Битва під Віднем”(806 х 833 см)та “Битва під Парканами” (886 х 782 см) з жовківського костелу Святого Лаврентія, врятовані свого часу Борисом Возницьким від загибелі, належать українській державі в особі Львівської національної галереї мистецтв і безцінним та унікальним прикладом батального живопису.

У 2008 році картини були перевезені до Варшави на реставрацію, після якої їх демонстрували в тамтешньому Музеї архітектури.

Легендарний музейник, голова Львівської галереї мистецтв Борис Возницький загинув 23 травня у віці 86 років.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.