У Печерській Лаврі відбудеться експедиція "Вікіпедії"

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться міжнародна Вікіекспедиція, на яку запрошені гості з Росії, Польщі та інших країн.

Про це повідомляє громадська організація "Вікімедіа Україна".

Початок Вікіекспедиції - 11 травня о 10:00 біля Економічної брами Києво-Печерської лаври.

Під час експедиції проводитиметься збір матеріалів для поліпшення інформаційного наповнення й ілюстрування статей у всесвітній он-лайн-енциклопедії Вікіпедії, які стосуються об’єктів заповідника.

Запрошуються усі, хто хоче долучитися до історії і культури України, дізнатися більше про одну із святинь України та має можливість взяти з собою фототехніку і зробити кілька фотографій для Вікіпедії.

Вікіекспедиції – спеціальний формат зустрічей вікіпедистів, під час яких відбувається експедиція за визначеним маршрутом з метою збору матеріалів для наповнення інформацією під вільною ліцензією проектів Фонду Вікімедіа.

Головний акцент під час вікіекспедицій робиться на фотографуванні цікавих та важливих об’єктів місцевості, до якої ця експедиція проводиться.

Також учасники Вікіекспедиції зможуть зробити фотографії для участі у конкурсі "Вікі любить пам’ятки", який цього року вперше проводитиметься в Україні.

Українська Вікіпедія є найбільшою енциклопедією українською мовою, яка коли-небудь існувала. В ній нараховуються більше 360 тисяч статей. Приміром, у найбільшій паперовій енциклопедії українською мовою – в Українській Радянській енциклопедії було лише близько 50 тисяч статей.

Наразі українська вікі займає 14-те місце за кількістю статей серед 282-х мовних розділів Вікіпедії. 

Вікіпедія – багатомовна он-лайн енциклопедія. Основний її принцип полягає у тому, що кожна людина може її редагувати. При цьому редактори вікіпедії працюють на волонтерських засадах. Вже створено більше 20 млн статей 282 мовами світу.

Києво-Печерська Лавра – одна з найбільших православних святинь України – була заснована у середині ХІ ст. У 1922 році на її базі було створено музейний комплекс, у 1990 році вона увійшла до списку пам’яток Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, а 1996 року було створено Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".