У ПОЛЬЩІ ЗАСУДИЛИ МІЛІЦІОНЕРІВ, ЯКІ БИЛИ ЛЮДЕЙ 25 РОКІВ ТОМУ

Суд в Кракові засудив до різних термінів тюремного ув'язнення умовно чотирьох колишніх міліціонерів, які 25 років тому побили учасників мирної демонстрації протесту.

Про це повідомляє TVN24.

Колишні співробітники спеціальних сил міліції, які в комуністичній Польщі називалися ZОМО, 3 травня 1987 року жорстоко побили 12 учасників мирної маніфестації біля краківського замку Вавель, організованої опозиційною Конфедерацією незалежної Польщі.

"Будучи на службі у комуністичної держави, діючи спільно з іншими співробітниками народної міліції, вони вчинили злочин, що полягав у побитті учасників патріотичної маніфестації", - так обґрунтувала вирок суддя Барбара Сікора.

"Цей вирок в якійсь мірі повертає віру в справедливість, - заявив один з учасників розігнаної 25 років тому демонстрації. - Проте шкода, що на лаві підсудних лише кілька людей, немає інших, які здійснювали це і подібні злочини. Ну і перш за все - тих, хто віддавав накази".

Міліцейський спецназ у цивільному б'є демонстрантів у травні 1987-го біля Вавеля. Фото: "Вікіпедія"

Жертви переодягнених у цивільне міліціонерів зазнали травм: зламані носи, щелепи, ребра і рука. Кілька людей отримали численні синці.

 ZOMO (абревіатура від польського "Моторизовані загони народної міліції") були символом режиму ПНР. Варшава, вул. Маршалковська, початок 1980-их

Колишні міліціонери отримали від двох з половиною до трьох років тюремного ув'язнення умовно з відстроченням на два роки. Своєї провини вони не визнали.

 ZOMO розганяє демонстрацію "Солідарності". Травень 1982 року

Як відомо, у січні цього року в Польщі засудили до двох років позбавлення волі (умовно) міністра внутрішніх справ ПНР Чеслава Кіщака, який був визнаний відповідальним за введення військового стану в 1981 році.

У 2010 році в Польщі набув чинності закон, згідно з яким колишні співробітники спецслужб Польської Народної Республіки, а також члени військової ради, які ввели в країні в 1981 році військове положення, позбавляються привілеїв при нарахуванні пенсій.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.