У ПОЛЬЩІ ЗАСУДИЛИ МІЛІЦІОНЕРІВ, ЯКІ БИЛИ ЛЮДЕЙ 25 РОКІВ ТОМУ

Суд в Кракові засудив до різних термінів тюремного ув'язнення умовно чотирьох колишніх міліціонерів, які 25 років тому побили учасників мирної демонстрації протесту.

Про це повідомляє TVN24.

Колишні співробітники спеціальних сил міліції, які в комуністичній Польщі називалися ZОМО, 3 травня 1987 року жорстоко побили 12 учасників мирної маніфестації біля краківського замку Вавель, організованої опозиційною Конфедерацією незалежної Польщі.

"Будучи на службі у комуністичної держави, діючи спільно з іншими співробітниками народної міліції, вони вчинили злочин, що полягав у побитті учасників патріотичної маніфестації", - так обґрунтувала вирок суддя Барбара Сікора.

"Цей вирок в якійсь мірі повертає віру в справедливість, - заявив один з учасників розігнаної 25 років тому демонстрації. - Проте шкода, що на лаві підсудних лише кілька людей, немає інших, які здійснювали це і подібні злочини. Ну і перш за все - тих, хто віддавав накази".

Міліцейський спецназ у цивільному б'є демонстрантів у травні 1987-го біля Вавеля. Фото: "Вікіпедія"

Жертви переодягнених у цивільне міліціонерів зазнали травм: зламані носи, щелепи, ребра і рука. Кілька людей отримали численні синці.

 ZOMO (абревіатура від польського "Моторизовані загони народної міліції") були символом режиму ПНР. Варшава, вул. Маршалковська, початок 1980-их

Колишні міліціонери отримали від двох з половиною до трьох років тюремного ув'язнення умовно з відстроченням на два роки. Своєї провини вони не визнали.

 ZOMO розганяє демонстрацію "Солідарності". Травень 1982 року

Як відомо, у січні цього року в Польщі засудили до двох років позбавлення волі (умовно) міністра внутрішніх справ ПНР Чеслава Кіщака, який був визнаний відповідальним за введення військового стану в 1981 році.

У 2010 році в Польщі набув чинності закон, згідно з яким колишні співробітники спецслужб Польської Народної Республіки, а також члени військової ради, які ввели в країні в 1981 році військове положення, позбавляються привілеїв при нарахуванні пенсій.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.