У ПОЛЬЩІ ЗАСУДИЛИ МІЛІЦІОНЕРІВ, ЯКІ БИЛИ ЛЮДЕЙ 25 РОКІВ ТОМУ

Суд в Кракові засудив до різних термінів тюремного ув'язнення умовно чотирьох колишніх міліціонерів, які 25 років тому побили учасників мирної демонстрації протесту.

Про це повідомляє TVN24.

Колишні співробітники спеціальних сил міліції, які в комуністичній Польщі називалися ZОМО, 3 травня 1987 року жорстоко побили 12 учасників мирної маніфестації біля краківського замку Вавель, організованої опозиційною Конфедерацією незалежної Польщі.

"Будучи на службі у комуністичної держави, діючи спільно з іншими співробітниками народної міліції, вони вчинили злочин, що полягав у побитті учасників патріотичної маніфестації", - так обґрунтувала вирок суддя Барбара Сікора.

"Цей вирок в якійсь мірі повертає віру в справедливість, - заявив один з учасників розігнаної 25 років тому демонстрації. - Проте шкода, що на лаві підсудних лише кілька людей, немає інших, які здійснювали це і подібні злочини. Ну і перш за все - тих, хто віддавав накази".

Міліцейський спецназ у цивільному б'є демонстрантів у травні 1987-го біля Вавеля. Фото: "Вікіпедія"

Жертви переодягнених у цивільне міліціонерів зазнали травм: зламані носи, щелепи, ребра і рука. Кілька людей отримали численні синці.

 ZOMO (абревіатура від польського "Моторизовані загони народної міліції") були символом режиму ПНР. Варшава, вул. Маршалковська, початок 1980-их

Колишні міліціонери отримали від двох з половиною до трьох років тюремного ув'язнення умовно з відстроченням на два роки. Своєї провини вони не визнали.

 ZOMO розганяє демонстрацію "Солідарності". Травень 1982 року

Як відомо, у січні цього року в Польщі засудили до двох років позбавлення волі (умовно) міністра внутрішніх справ ПНР Чеслава Кіщака, який був визнаний відповідальним за введення військового стану в 1981 році.

У 2010 році в Польщі набув чинності закон, згідно з яким колишні співробітники спецслужб Польської Народної Республіки, а також члени військової ради, які ввели в країні в 1981 році військове положення, позбавляються привілеїв при нарахуванні пенсій.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.