У Луганську поставлять рок-оперу про "Молоду Гвардію"

В середині вересня Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр представить рок-оперу, присвячену міфологізованій у часи СРСР підпільній організації "Молода гвардія".

Про це повідомляє Cxid.info з посиланням на головного режисера театру Володимира Московченка.

Автором лібрето є луганський літератор Володимир Зайцев. Музику до постановки написав Юрій Дерський. Постановкою зайнятий молодий режисер Анатолій Яворський.

За словами Володимира Московченка, це перша постановка рок-опери в історії театру. У ній зайнятий весь молодий склад трупи. У виставі буде багато пластики, руху та вокалу.

"Молода Гвардія" - підпільна антифашистська організація в Краснодоні Луганської області, діяла з вересня 1942-го до січня 1943 року. Згідно з радянською історіографією, активісти МГ поширювали листівки, здійснювали диверсії проти нацистів. Більшість молодогвардійців була закатована німцями.

Організація була популяризована в СРСР пропагандистським романом Олександра Фадєєва "Молода Гвардія" (1946-51), де її активісти були зображені як незламні комсомольці та ідейні радянські патріоти. Молодогвардійцям будували пам'ятники, називали на їхню честь вулиці і населені пункти, знімали фільми, ставили театральні й оперні вистави.

 Пам'ятник молодогвардійцям у Краснодоні від українського комсомолу

Справжня історія "Молодої Гвардії" не відкрита до кінця. Досі достеменно не відомо, хто був лідером організації і хто її зрадив.

В 1990-их роках керівник ОУН на Донбасі Євген Стахів заявляв, що антифашисти з МГ мали стосунок до націоналістичного підпілля.

Як відомо, восени 2011 року в Полтавському драмтеатрі за підтримки обласної влади поставили виставу про Мазепу, де українці зображені зрадниками, а росіяни - благородними лицарями.

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.