АНОНС: До Дня закоханих НМІУ підготував театралізовану екскурсію

14 лютого з нагоди «Дня закоханих» Національний музей історії України запрошує на театралізовану екскурсію з каганцями «Велике кохання видатних українців», яка розрахована на поціновувачів романтичних сторінок історії.

Про це "Історичній правді" повідомили у НМІУ.

 

Кохання – прекрасне, світле і святе почуття, яке окрилює і возвеличує людину. Але іноді воно приховує смертельну небезпеку.

Під час театралізованої екскурсії її учасники дізнаються, які наслідки мало змагання за руку й серце прекрасної "степової Єлени" між Богданом Хмельницьким та Даніелем Чаплинським.

Матимуть змогу дізнатися про турботи і складну долю Роксолани, дружини Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії, довідаються про заборонене кохання Івана Мазепи і його юної похресниці Мотрі Кочубеївни.


Час: 14 лютого, неділя, 19:00


Місце: Національному музеї історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ.


Вартість участі – 175 грн.

Квитки можна придбати у касі музею (щодня з 10:00 до 17:00) або ОНЛАЙН. Кількість місць обмежена, тому квитки необхідно викуповувати заздалегідь.

Щоб придбати квиток у день заходу, його потрібно обов'язково забронювати за телефоном (044) 278 48 64 або 067 587 02 61 (Лілія).

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.