Прощання з Віктюком у Львові відбудеться в понеділок у Першому театрі

Прощання з режисером Романом Віктюком у Львові відбудеться у понеділок, 23 листопада, в Першому театрі.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила племінниця театрального діяча Катерина Віктюк.

 

"23 листопада о 10:00 розпочнеться церемонія прощання у Першому театрі, а о 15:00 – чин похорону на Личаківському кладовищі", – повідомила племінниця.

За попередньою інформацією ЗМІ, прощання мало відбуватися у Львівській опері. Це підтвердили Укрінформу в пресслужбі театру, зазначивши, що до них звернулися з Міністерства культури з такою пропозицією, яку керівництво театру відразу погодило, проте рідні вирішили провести прощання в Першому театрі.


Народний артист України і Росії, режисер Роман Віктюк помер у Москві 17 листопада у 84-річному віці. Митець народився у Львові 28 жовтня 1936 році. У 1956 році закінчив акторський факультет Державного інституту театрального мистецтва у Москві. Працював у Львові у Театрі юного глядача.

А на початку 1990 року Віктюк заявив про бажання створити свій театр. У 1991 році він ставить вистави у різних театрах колишнього СРСР. У 1996 році театр Романа Віктюка отримав статус державного і власну будівлю в Москві, яка є пам'яткою архітектури. Режисер запрошував у свій театр талановитих акторів звідусіль, у його постановках брали участь зірки балету і оперного мистецтва.

У 1988 році його вистава "Служниці", яку привозив і у Львів, зробила фурор у театральному світі. Не забував про рідне місто, куди постійно приїжджав і презентував свої вистави.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.