Комітет із Шевченківської премії оприлюднив шортлист творів на третій тур

Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив “короткий” список літературно-мистецьких творів, допущених до третього туру.

Про це йдеться на сайті комітету.

 

"14 січня відбувся другий тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що за результатами відбору до участі у третьому турі конкурсу допущені літературно-мистецькі твори за номінаціями: "Література", "Літературознавство і мистецтвознавство", "Публіцистика, журналістика", "Музичне мистецтво", "Візуальні мистецтва", "Кіномистецтво" та "Театральне мистецтво".


Зокрема, у номінації "Література" до участі у третьому турі конкурсу допущені:

- Тамара Дуда (Тамара Горіха Зерня). Роман "Доця";

- Сергій Нечитайло (Осока). Книга прози "Три лини для Марії";

- Володимир Пузій (Володимир Аренєв). Книга прози "Заклятий меч, або Голос крові";

- Борис Херсонський. Книги поезій "Вклонитися дереву", "Сталіна не було".


У номінації "Літературознавство і мистецтвознавство":

- Дмитро Горбачов. Книга "Лицарі голодного Ренесансу";

- Григорій Грабович (США). Цикл статей "Переосмислюючи Павла Тичину - переосмислюючи український модернізм";

- Олена Кашуба-Вольвач. Виставковий проєкт "Олександр Богомазов: творча лабораторія";

- Аліса Ложкіна. Книга "Перманентна революція. Мистецтво України ХХ - початку ХХІ ст."


У номінації "Публіцистика, журналістика": Андрій Бондар. Книга "Ласощі для Медора" та Микола Рябчук. Книга "Лексикон націоналіста та інші есеї".


У номінації "Музичне мистецтво": Ярина Винницька, Оксана Линів, Доминіка Чекун, Іван Небесний. Концерт-візитівка "Ковчег Україна" та Олег Шпудейко. Альбом "Madrigals".


У номінації "Візуальні мистецтва": Микита (Нікіта) Кадан. Персональна виставка "Камінь б'є камінь" та Тіберій Сільваші. Інсталяція "Крила".


У номінації "Кіномистецтво": Аліна Горлова. Документальний фільм "Цей дощ ніколи не скінчиться" та Катерина Горностай. Повнометражний ігровий фільм "СТОП-ЗЕМЛЯ".


У номінації "Театральне мистецтво": Тамара Трунова , Наталя Ворожбит, Юрій Ларіонов, Андрій Ісаєнко, Валерія Ходос. Вистава "Погані дороги" Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, а також – Іван Уривський, Петро Богомазов, Остап Ступка, Олександр Форманчук. Вистава "Пер Гюнт" Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.