ВИЙШОВ РОСІЙСЬКИЙ ПЕРЕКЛАД БЕСТСЕЛЕРУ НАТАЛІ ЯКОВЕНКО. Фото

Книга професора НаУКМА Наталі Яковенко "Нарис історії середньовічної і ранньомодерної України" перекладена російською мовою і видана в Москві.

Про це повідомляє видавництво "Новое литературное обозрение", яке й видало працю.

Авторизований переклад з української здійснив Владімір Рижковскій, науковий редактор - український історик Олексій Толочко.

В анотації до російського видання повідомляється, що оповіданням про страждання народу, спраглого знайти свою державу, Яковенко протиставляє історію України як тривалий процес цивілізаційних зустрічей (Заходу і Сходу, православ'я та ісламу, католицтва і православ'я) і результат взаємодії і конфліктів різних держав, етнічних і соціальних груп, що творили неповторні культурні обриси того, чому судилося стати нинішній Україні.

 Обкладинка російського видання. Під нею - 768 сторінок

"У світлі цієї концепції знаходять нове і різнобічне трактування також і дискусійні вузли спільної україно-російської історії, - повідомляє російське видавництво. - Кому належить спадщина Давньої Русі? Чи була Переяславська рада 1654 р. "возз'єднанням"? Як пояснити суперечності особистості Івана Мазепи?"

На думку росіян, строгість наукового опису і витонченість стилю роблять книгу Яковенко одночасно і серйозним, і захоплюючим читанням: "Наразі це найповніший з опублікованих російською мовою вступ до передмодерної історії України, який може слугувати навчальним посібником".

"Нарис історії cередньовічної та ранньомодерної України" - книга Наталі Яковенко, яка розповідає про події на території України з IX до кінця XVIII сторіч. Вперше видана в 1997 році, вона зазнала вже чотирьох перевидань.

Одне з українських видань

За оцінкою "Критики" - українського видавця праці - це "нормальна історія звичайного народу, не ганебніша й не героїчніша від інших, і її можна пропонувати широкому світові, з якого добрі чи погані вітри занесуть нових, прихильних чи неприхильних, читачів, зокрема з-поміж старих родичів, і їхня обізнаність чи необізнаність із нашою історією стане нарешті проблемою їхньої освічености, а не нашої повноцінности, яку щоразу чомусь треба доводити – хоч би й самим собі".

Читайте також інтерв'ю Наталі Яковенко для "Історичної Правди"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.