У Харкові видадуть повне зібрання щоденників Довженка

Українські та російські архівісти видадуть у Харкові повне зібрання щоденників Олександра Довженка.

Про це повідомляє "Телекритика" з посиланням на керівника Федерального архівного агентства РФ, доктора історичних наук Андрія Артізова. 

"Цей проект буде реалізовано цього року, - сказав Артізов. - Олександр Довженко писав щоденники все свідоме життя, він прожив багато років у Москві, і після смерті його дружина передала їх нам в архів, де вони й зберігалися весь цей час. Ми вирішили їх видати", - сказав Андрій Артізов.

За його словами, українські та російські архівісти працюють над проектом разом, і, найімовірніше, його видасть харківське видавництво.

 

Артізов зазначив, що багато частин щоденників, особливо воєнних років, вже давно опубліковано, а тепер будуть видані всі тексти.

 

Записи Олександр Довженко робив українською, російською і навіть суржиком.

Читайте також: "Олександр Довженко: розсекречені документи спецслужб"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.