Спецпроект

Столичні музеї значно подорожчали

Вхід у низку столичних музеїв подужчав на 10-25 гривень. Так, у Пирогово повний квиток тепер коштує 30 гривень (раніше — 20 гривень), студентський — 15 гривень, дитячий — 5 гривень.

Про це повідомляє УП.Київ із посиланням на The-Village.

У Києво-Печерської лаврі повний квиток обійдеться у два рази дорожче — 50 гривень, пільговий — 25 гривень, сімейний (на двоє дорослих й двоє дітей) — 80 гривень, пише Тhe-village.ru.

У Софії Київській єдиний квиток на всі виставки заповідника коштує 53 гривні (раніше — 43). Після закінчення Євро-2012 ціни не знизяться, тому що, за словами представників музеїв, подорожчання було змушеним кроком. 

Разом з тим сайті Києво-Печерського заповідника з'явився віртуальний тур по його території. Квитки в заповідник уже можна бронювати через інтернет, незабаром повинен з'явитися й сервіс онлайн-оплати.

На сайті Софії Київської замовити квитки поки не можна, зате можна спостерігати за територією музею через веб-камеру

Графік роботи деяких музеїв також зміниться. На годину довше буде відкритий музей у Пирогово (до 23.00), Золоті ворота й Софія Київська — до 20.00.

5 червня для відвідувачів відкрили Андріївську церкву. Квиток для дорослих — 15 гривень, для дітей — 8 гривень.

У Києво-Печерському заповіднику, у Митрополичому саду, почали проводити екскурсії у винний льох.

У музеї "Золоті ворота" з 1 по 23 червня проходять безкоштовні концерти музикантів з України й з Польщі. 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.