Спецпроект

Столичні музеї значно подорожчали

Вхід у низку столичних музеїв подужчав на 10-25 гривень. Так, у Пирогово повний квиток тепер коштує 30 гривень (раніше — 20 гривень), студентський — 15 гривень, дитячий — 5 гривень.

Про це повідомляє УП.Київ із посиланням на The-Village.

У Києво-Печерської лаврі повний квиток обійдеться у два рази дорожче — 50 гривень, пільговий — 25 гривень, сімейний (на двоє дорослих й двоє дітей) — 80 гривень, пише Тhe-village.ru.

У Софії Київській єдиний квиток на всі виставки заповідника коштує 53 гривні (раніше — 43). Після закінчення Євро-2012 ціни не знизяться, тому що, за словами представників музеїв, подорожчання було змушеним кроком. 

Разом з тим сайті Києво-Печерського заповідника з'явився віртуальний тур по його території. Квитки в заповідник уже можна бронювати через інтернет, незабаром повинен з'явитися й сервіс онлайн-оплати.

На сайті Софії Київської замовити квитки поки не можна, зате можна спостерігати за територією музею через веб-камеру

Графік роботи деяких музеїв також зміниться. На годину довше буде відкритий музей у Пирогово (до 23.00), Золоті ворота й Софія Київська — до 20.00.

5 червня для відвідувачів відкрили Андріївську церкву. Квиток для дорослих — 15 гривень, для дітей — 8 гривень.

У Києво-Печерському заповіднику, у Митрополичому саду, почали проводити екскурсії у винний льох.

У музеї "Золоті ворота" з 1 по 23 червня проходять безкоштовні концерти музикантів з України й з Польщі. 

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.