СТРАЙК РОСІЙСЬКОЇ ВІКІПЕДІЇ ПРИЗВІВ ДО ПОПУЛЯРНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ

У день страйку російської Вікіпедії 10 липня відвідуваність статей української Вікіпедії значно перевищила середньостатистичні показники.

Головну сторінку в цей день було відвідано 103 886 рази, тоді як зазвичай відвідують 20-25 тисяч, повідомив виконавчий директор ГО "Вікімедіа Україна".  

Такі статті, наприклад, як Українська мова, Київ, Москва, Росія, Ялта, Шопен, Шекспір відвідували в 2-3 рази частіше, а Україна і Джастін Бібер - в 7 разів частіше, ніж в попередні дні липня.

Це свідчить про те, що українська Вікіпедія має значний потенціал, який не розкривається через те, що багато українців володіють також російською. Хоча завдяки користувачам, відданим українській Вікіпедії, цей мовний розділ на даний момент за кількістю статей займає 14-е місце, а за відвідуваністю - 20-е (квітень 2012) місце у світі.

Сприяти збільшенню відвідування української Вікіпедії може також зміна налаштувань у пошукових системах. 

Наприклад, якщо на комп'ютері встановлена російська версія "Windows", то Google, за змовчанням шукає насамперед сторінки російською мовою. Для того, щоб пошук спочатку проводився в українських джерелах, слід змінити налаштування пошуку.

Нагадаємо, що страйк російської Вікіпедії був викликаний поправками до закону "Про інформацію...", які обмежують свободу в інтернеті.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".