СТРАЙК РОСІЙСЬКОЇ ВІКІПЕДІЇ ПРИЗВІВ ДО ПОПУЛЯРНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ

У день страйку російської Вікіпедії 10 липня відвідуваність статей української Вікіпедії значно перевищила середньостатистичні показники.

Головну сторінку в цей день було відвідано 103 886 рази, тоді як зазвичай відвідують 20-25 тисяч, повідомив виконавчий директор ГО "Вікімедіа Україна".  

Такі статті, наприклад, як Українська мова, Київ, Москва, Росія, Ялта, Шопен, Шекспір відвідували в 2-3 рази частіше, а Україна і Джастін Бібер - в 7 разів частіше, ніж в попередні дні липня.

Це свідчить про те, що українська Вікіпедія має значний потенціал, який не розкривається через те, що багато українців володіють також російською. Хоча завдяки користувачам, відданим українській Вікіпедії, цей мовний розділ на даний момент за кількістю статей займає 14-е місце, а за відвідуваністю - 20-е (квітень 2012) місце у світі.

Сприяти збільшенню відвідування української Вікіпедії може також зміна налаштувань у пошукових системах. 

Наприклад, якщо на комп'ютері встановлена російська версія "Windows", то Google, за змовчанням шукає насамперед сторінки російською мовою. Для того, щоб пошук спочатку проводився в українських джерелах, слід змінити налаштування пошуку.

Нагадаємо, що страйк російської Вікіпедії був викликаний поправками до закону "Про інформацію...", які обмежують свободу в інтернеті.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.