Українська Вікіпедія вийшла на третє місце у світі за популярністю

Українська Вікіпедія вийшла на третє місце в світі за темпами зростання популярності, поступившись лише китайській та індонезійській.

Про це повідомляє Watcher.

Фонд "Вікімедіа Україна", який керує україномовним розділом енциклопедії, у вересні сайт досяг рекордного значення кількості відвіданих сторінок - 34,4 млн. Це на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Як "Вікіпедія" редагувала статтю про УПА і Че Гевару

Наприкінці серпня українська Вікіпедія за кількістю статей вийшла на 14-те місце в світі, і тепер наздоганяє каталонську вікі, розрив з якою наразі становить 36 тисяч статей.

В середньому за минулий місяць на українській Вікі щодня створювалось 182 нових матеріали.

Керівник фонду "Вікімедіа Україна" Юрій Пероганич повідомив, що українська вікі потребує нових редакторів: якщо їх кількість виросте з теперішніх 1700 хоча б до 5000, то проект зможе увійти до десятки найбільших у світі.

В українській "Вікіпедії" оголошено місяць Харківщини

"Будьте сміливими, поправте хоч одну статтю у Вікіпедії - залиште свій слід у культурі", - сказав Пероганич.

Українська Вікіпедія містить 319 тисяч статей і є найбільшою україномовною енциклопедією і найбільшим колективним твором в Україні. Щоденно в українській Вікіпедії переглядається більше мільйона сторінок.

Українська Вікіпедія посідає 14-те місце серед усіх мовних розділів Вікіпедії, які пишуться більш ніж 280 мовами світу. Сайт УкрВікі займає дев'яте місце в Україні за відвідуваністю.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.