Українська Вікіпедія вийшла на третє місце у світі за популярністю

Українська Вікіпедія вийшла на третє місце в світі за темпами зростання популярності, поступившись лише китайській та індонезійській.

Про це повідомляє Watcher.

Фонд "Вікімедіа Україна", який керує україномовним розділом енциклопедії, у вересні сайт досяг рекордного значення кількості відвіданих сторінок - 34,4 млн. Це на 43% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Як "Вікіпедія" редагувала статтю про УПА і Че Гевару

Наприкінці серпня українська Вікіпедія за кількістю статей вийшла на 14-те місце в світі, і тепер наздоганяє каталонську вікі, розрив з якою наразі становить 36 тисяч статей.

В середньому за минулий місяць на українській Вікі щодня створювалось 182 нових матеріали.

Керівник фонду "Вікімедіа Україна" Юрій Пероганич повідомив, що українська вікі потребує нових редакторів: якщо їх кількість виросте з теперішніх 1700 хоча б до 5000, то проект зможе увійти до десятки найбільших у світі.

В українській "Вікіпедії" оголошено місяць Харківщини

"Будьте сміливими, поправте хоч одну статтю у Вікіпедії - залиште свій слід у культурі", - сказав Пероганич.

Українська Вікіпедія містить 319 тисяч статей і є найбільшою україномовною енциклопедією і найбільшим колективним твором в Україні. Щоденно в українській Вікіпедії переглядається більше мільйона сторінок.

Українська Вікіпедія посідає 14-те місце серед усіх мовних розділів Вікіпедії, які пишуться більш ніж 280 мовами світу. Сайт УкрВікі займає дев'яте місце в Україні за відвідуваністю.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".