На Луганщині збирають спогади про жертв нацизму

У Луганську розпочали проект "Живі свідки історії: збереження та вшанування історичної пам’яті про жертви нацистського окупаційного режиму на Луганщині".

 

Про це ІП повідомив ініціатор проекту - благодійний фонд "Світло серця".

Проект триватиме 1 рік і має на меті проведення ґрунтовного краєзнавчого дослідження для збору життєвих історій жертв нацизму та окупаційного режиму 1941-1943 рр. в Луганській області.

За результатами цього дослідження буде видано книгу спогадів-інтерв’ю "Живі свідки історії", яку буде безкоштовно розповсюджено серед музеїв, бібліотек, навчальних закладів різного типу, вчителів, журналістів, дослідників та усіх зацікавлених осіб.

Протягом дії проекту планується вшанувати пам'ять жертв нацизму і встановити пам’ятний знак біля будівлі, де в Луганську під час окупації знаходилася біржа праці.

А у 5-ти у районах області, де розташовувались місця примусового утримання цивільного населення (німецькі в’язниці, концентраційні та трудові табори), пункти відправлення жителів області на примусову працю до Німецького Рейху, буде встановлено меморіальні дошки.

Також у рамках проекту планується провести у Музеї бойової слави (СЗШ № 37) декілька зустрічей молоді з колишніми військовополоненими та в’язнями концтаборів Бухенвальд і Дахау. На сьогодні в Луганську мешкають 5 колишніх в’язнів концтаборів та близько 1000 осіб, які мають статус жертв нацистських переслідувань.

Проект здійснюється за фінансової підтримки Міжнародної громадської організації "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність".

"Нажаль, ми не маємо точних даних про кількість живих на сьогодні жертв нацизму, які проживають у Луганській області і для уточнення цієї інформації ми ведемо пошукову роботу, - зазначила керівник фонду Ганна Низькодубова. - Ви можете написати або подзвонити нам і розповісти історію вашої родини, яка, за вашою згодою, може увійти до книги "Живі свідки історії".

 

Окрім того, поза межами проекту буде надаватися гуманітарна допомога колишнім радянським військовополоненим, які не отримали виплати від фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" - в розмірі 300 євро у гривневому еквіваленті.

Читайте також спогади з подібного проекту на "Історичній Правді"

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.