Країна скромно святкує 50-річчя першого українця в космосі

В Україні тривають заходи до 50-річчя з дня польоту в космос першого космонавта-українця - двічі Героя СРСР Павла Романовича Поповича.

Про це повідомляє прес-служба Державної космічної агенції.

12-15 серпня 1962 року відбувся перший в історії груповий космічний політ. На орбіту штучного супутникам Землі було виведено космічний корабель "Восток-4", пілотований першим космонавтом-українцем Павлом Романовичем Поповичем.

Попович став шостим землянином (четвертим з радянських космонавтів), який побував на орбіті.

11 серпня у Луганську на території Авіаційно-технічного музею пройшли урочисті заходи на честь цієї події. Гості музею могли ознайомитися з авіаційною технікою, яка використовується в СРСР і сучасній Україні, а також ознайомитися з експонатами в павільйонах авіаційних двигунів і автомобільної техніки. Відбувся мітинг.

13 серпня урочистості відбулися на батьківщині першого українця в космосі - в Узині Київської області. На них були присутні родичі Павла Поповича і безліч місцевих чиновників. Після промов присутні поклали квіти до пам`ятника Поповичу.

15 серпня урочисті заходи пройдуть і в Києві. Участь у них візьмуть доньки космонавта – Наталія та Оксана, брат – Петро Романович, ветерани космодрому Байконур – безпосередні учасники запуску космічного корабля "Восток-4", друзі, близькі, соратники Поповича.

Заходи пройдуть за наступним планом:

10.00 – 11.00 – урочистості на ДП ВО "Київприлад" (вул. Гарматна, 2 ), де неодноразово бував П. Р. Попович: покладання квітів до пам’ятника С.П. Корольову, відвідування музею ДП ВО "Київприлад", та фотовиставки, присвяченої 50-річчю польоту в космос першого українця.

11.30 – покладання квітів до меморіальної дошки П. Р. Поповичу на будівлі Міжнародної асоціації фізкультури та спорту, де Павло Романович мав робочий кабінет (вул. Володимирська, 65).

12.00 – зустріч з головою Державної космічної агенції, Героєм України Алексєєвим Ю.С., урочисте спецпогашення поштової марки та конверту, випущених ДП "Укрпошта" до ювілею.

17.00 – урочистий вечір в Російському центрі науки та культури (вул. Борисоглібська, 2).

Як відомо, під час соцопитування, проведеного у квітні 2011 року, тільки 3% респондентів згадали прізвище першого українського космонавта.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.