Країна скромно святкує 50-річчя першого українця в космосі

В Україні тривають заходи до 50-річчя з дня польоту в космос першого космонавта-українця - двічі Героя СРСР Павла Романовича Поповича.

Про це повідомляє прес-служба Державної космічної агенції.

12-15 серпня 1962 року відбувся перший в історії груповий космічний політ. На орбіту штучного супутникам Землі було виведено космічний корабель "Восток-4", пілотований першим космонавтом-українцем Павлом Романовичем Поповичем.

Попович став шостим землянином (четвертим з радянських космонавтів), який побував на орбіті.

11 серпня у Луганську на території Авіаційно-технічного музею пройшли урочисті заходи на честь цієї події. Гості музею могли ознайомитися з авіаційною технікою, яка використовується в СРСР і сучасній Україні, а також ознайомитися з експонатами в павільйонах авіаційних двигунів і автомобільної техніки. Відбувся мітинг.

13 серпня урочистості відбулися на батьківщині першого українця в космосі - в Узині Київської області. На них були присутні родичі Павла Поповича і безліч місцевих чиновників. Після промов присутні поклали квіти до пам`ятника Поповичу.

15 серпня урочисті заходи пройдуть і в Києві. Участь у них візьмуть доньки космонавта – Наталія та Оксана, брат – Петро Романович, ветерани космодрому Байконур – безпосередні учасники запуску космічного корабля "Восток-4", друзі, близькі, соратники Поповича.

Заходи пройдуть за наступним планом:

10.00 – 11.00 – урочистості на ДП ВО "Київприлад" (вул. Гарматна, 2 ), де неодноразово бував П. Р. Попович: покладання квітів до пам’ятника С.П. Корольову, відвідування музею ДП ВО "Київприлад", та фотовиставки, присвяченої 50-річчю польоту в космос першого українця.

11.30 – покладання квітів до меморіальної дошки П. Р. Поповичу на будівлі Міжнародної асоціації фізкультури та спорту, де Павло Романович мав робочий кабінет (вул. Володимирська, 65).

12.00 – зустріч з головою Державної космічної агенції, Героєм України Алексєєвим Ю.С., урочисте спецпогашення поштової марки та конверту, випущених ДП "Укрпошта" до ювілею.

17.00 – урочистий вечір в Російському центрі науки та культури (вул. Борисоглібська, 2).

Як відомо, під час соцопитування, проведеного у квітні 2011 року, тільки 3% респондентів згадали прізвище першого українського космонавта.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище