Країна скромно святкує 50-річчя першого українця в космосі

В Україні тривають заходи до 50-річчя з дня польоту в космос першого космонавта-українця - двічі Героя СРСР Павла Романовича Поповича.

Про це повідомляє прес-служба Державної космічної агенції.

12-15 серпня 1962 року відбувся перший в історії груповий космічний політ. На орбіту штучного супутникам Землі було виведено космічний корабель "Восток-4", пілотований першим космонавтом-українцем Павлом Романовичем Поповичем.

Попович став шостим землянином (четвертим з радянських космонавтів), який побував на орбіті.

11 серпня у Луганську на території Авіаційно-технічного музею пройшли урочисті заходи на честь цієї події. Гості музею могли ознайомитися з авіаційною технікою, яка використовується в СРСР і сучасній Україні, а також ознайомитися з експонатами в павільйонах авіаційних двигунів і автомобільної техніки. Відбувся мітинг.

13 серпня урочистості відбулися на батьківщині першого українця в космосі - в Узині Київської області. На них були присутні родичі Павла Поповича і безліч місцевих чиновників. Після промов присутні поклали квіти до пам`ятника Поповичу.

15 серпня урочисті заходи пройдуть і в Києві. Участь у них візьмуть доньки космонавта – Наталія та Оксана, брат – Петро Романович, ветерани космодрому Байконур – безпосередні учасники запуску космічного корабля "Восток-4", друзі, близькі, соратники Поповича.

Заходи пройдуть за наступним планом:

10.00 – 11.00 – урочистості на ДП ВО "Київприлад" (вул. Гарматна, 2 ), де неодноразово бував П. Р. Попович: покладання квітів до пам’ятника С.П. Корольову, відвідування музею ДП ВО "Київприлад", та фотовиставки, присвяченої 50-річчю польоту в космос першого українця.

11.30 – покладання квітів до меморіальної дошки П. Р. Поповичу на будівлі Міжнародної асоціації фізкультури та спорту, де Павло Романович мав робочий кабінет (вул. Володимирська, 65).

12.00 – зустріч з головою Державної космічної агенції, Героєм України Алексєєвим Ю.С., урочисте спецпогашення поштової марки та конверту, випущених ДП "Укрпошта" до ювілею.

17.00 – урочистий вечір в Російському центрі науки та культури (вул. Борисоглібська, 2).

Як відомо, під час соцопитування, проведеного у квітні 2011 року, тільки 3% респондентів згадали прізвище першого українського космонавта.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.