Історичні міста можна забудовувати, але обережно - Азаров

Забудова міст, багатих давньою історією, має відбуватися надзвичайно обережно.

Про це в ефірі одеського телебачення 14 серпня заявив прем’єр Микола Азаров, повідомляє УП з посиланням на прес-службу Кабміну.

"У таких історичних містах, як Київ, Львів, Одеса та низці інших, їх забудова, модернізація і реконструкція мають відбуватися надзвичайно обережно, з великою увагою та любов’ю до міста", - сказав Азаров.

При цьому він підкреслив, що обов’язково мають бути розроблені та затверджені генеральні плани міст.

"До цього необхідно надзвичайно серйозно підходити, обов’язково обговорити його (генплан) з істориками, археологами, зі спеціалістами в галузі захисту пам’яток історії та зводити нові будинки тільки в тих місцях, де це можливо, і це будівництво в жодному разі не повинно спотворювати архітектурний вигляд міста", - сказав Азаров.

Він також підкреслив, що, на його думку, генеральні плани таких міст повинні затверджуватися на найвищому рівні – урядом чи навіть президентом.

Дивіться також: "Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.