Вікіпедія закликає істориків писати статті про українське село

Українські вікіпедисти закликають долучитися до редагування статей у Вікіпедії про теперішні та колишні села України в рамках "Місяця українського села".

В Україні нараховується 28 450 сіл і про кожне з них є окрема стаття в україномовному розділі Вікіпедії. Проте багато таких статей містить вкрай мало інформації.

До того ж в Україні зникло величезне число сіл – вони були приєднані до крупніших поселень, були знищені під час воєн і не були відновлені, або були переселені як малоперспективні чи при будівництві різних промислових об’єктів.

Дописувачі української Вікіпедії з нагоди Дня незалежності України проводять "Місяць українського села" з метою покращення статей про існуючі, а також створення та покращення статей про колишні села України.

Тому українські вікіпедисти звертаються до істориків, краєзнавців, всіх небайдужих із закликом – долучитися до "Місяця українського села", який розпочався 20 серпня і проходитиме до 17 вересня цього року.

Це можна зробити, зареєструвавшись у Вікіпедії та перейшовши на сторінку місячника, де Ви можете включити себе до списку його учасників, переглянути вже зроблені і покращені статті тощо.

Кожен також може завантажити зроблені ним фотографії до ВікіСховища, і таким чином допомогти в ілюструванні статей про села України.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".