Вікіпедія закликає істориків писати статті про українське село

Українські вікіпедисти закликають долучитися до редагування статей у Вікіпедії про теперішні та колишні села України в рамках "Місяця українського села".

В Україні нараховується 28 450 сіл і про кожне з них є окрема стаття в україномовному розділі Вікіпедії. Проте багато таких статей містить вкрай мало інформації.

До того ж в Україні зникло величезне число сіл – вони були приєднані до крупніших поселень, були знищені під час воєн і не були відновлені, або були переселені як малоперспективні чи при будівництві різних промислових об’єктів.

Дописувачі української Вікіпедії з нагоди Дня незалежності України проводять "Місяць українського села" з метою покращення статей про існуючі, а також створення та покращення статей про колишні села України.

Тому українські вікіпедисти звертаються до істориків, краєзнавців, всіх небайдужих із закликом – долучитися до "Місяця українського села", який розпочався 20 серпня і проходитиме до 17 вересня цього року.

Це можна зробити, зареєструвавшись у Вікіпедії та перейшовши на сторінку місячника, де Ви можете включити себе до списку його учасників, переглянути вже зроблені і покращені статті тощо.

Кожен також може завантажити зроблені ним фотографії до ВікіСховища, і таким чином допомогти в ілюструванні статей про села України.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Теми

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".