У Кам'янці-Подільському вдруге проведуть фестиваль про УНР

24-25 серпня у Кам’янці-Подільському (Хмельниччина) пройде ІІ військово-історичний фестиваль "Остання столиця", присвячений добі УНР.

Про це "Історичній Правді" повідомила редактор сайту "Замки та храми України" Ірина Пустиннікова.

В 1919-1920 рр. Кам’янець став столицею петлюрівської України, у місті діяли міністерства і приймалися закордонні посли. У заході, котрий відтворюватиме події 1919 р., візьмуть участь близько 200 реконструкторів з України та Росії.

За "боями" між петлюрівськими вояками та солдатами РККА (Робітничо-селянської Червоної армії) можна буде поспостерігати біля Новопланівського мосту та ратуші 24 серпня (з 18-00) та у каньойні річки Смотрич під Старою фортецею 25 серпня (з 12-00).

Фото: Ірина Пустиннікова

Захід безкоштовний – і гарантовано автентичний: однострої учасників фестивалю відтворені за старими зразками до найменших дрібниць. Будуть і кулемети, і маузери – репліки, звичайно (за гучність пострілів відповідає піротехніка).

У вільний від бойових дій час реконструктори вправлятимуться у муштрі та демонструватимуть табірне життя вояків початку ХХ століття для всіх гостей кам’янецького замку.

Дивіться також: "Остання столиця". Репетиція до фестивалю. ФОТО"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.