Остання столиця УНР. Петлюрівська репетиція в Кам'янці (ФОТО)

Мушкетери з Кам'янця-Подільського перетворилися на козаків армії УНР. Вони хочуть організувати в місті, яке в 1919-20 роках було столицею України, історичний фестиваль, присвячений добі Директорії.

Кам'янець-Подільський вже звик до військово-історичних фестивалів: на зміну "Террі Героїці" прийшла "Земля героїв", теж присвячена XVII століттю, напів-уявну Бургундію відтворюють в заходах на Руській брамі кам'янецькі "лицарі".

Але реконструкція подій не такого й далекого минулого, виявляється, може бути не менш захопливою за середньовічні турніри.

Мечем і сапкою. Лицарська "Битва Націй" у Хотинській фортеці

Наприкінці травня у Старій фортеці відбулася презентація нового проекту від кам'янець-подільського військово-історичного товариства - фестивалю "Остання столиця", присвяченого подіям 1919 року.

 Кам'янець-Подільський став останньою столицею Української Народної республіки

Реконструктори - вони ж затяті і шалені, часто їм тісно в одному періоді.

Кам'янець-подільське військово-історичне товариство, знайоме багатьом за масштабними відтвореннями військових баталій XVII ст. (Terra Heroica, битви під Хотином, Збаражем і Корсунем), останніми роками зацікавилось ще одним знаковим для Кам'янця-Подільського періодом.

Кам'янецькі реконструктори в ролі мушкетерів...

У 1919 р. столиця Поділля протягом 9 місяців була й столицею України - петлюрівської України.

 На Оболоні відкрили пам'ятник старшинам армії УНР (ФОТО)

Вже кілька років ватажок товариства і його "мотор", Олександр "Гайдук" Заремба, мріє влаштувати-таки у місті фестиваль, присвячений добі Директорії.

...і козаків Залізної дивізії УНР

Навіть дата вже вибрана: 24 серпня. Поки що сутужно лише з фінансуванням. Однострої хлопці, як то водиться в реконструкторів, вже пошили-виготовили-придбали самі.

Гвардії сержант. Реконструюємо бійця Третього Українського фронту (ФОТО)

Бути вояком періоду УНР коштує все-таки дешевше, ніж бути шляхтичем чи найманим піхотинцем з XVII ст., але й 1919 рік вимагає певних фінансових витрат. В середньому комплект обійшовся близько 3 тис. гривень з особи.

 Захисники останньої столиці у Кам'янецькій фортеці

Але Олександр підкреслює: вони відтворюють досить таки "причісану" армію, більш-менш облаштовану. Он, на кожному воякові - шинель. В реальності в багатьох солдатів тієї доби шинелі не було - і вони використовували замість неї звичайну ковдру.

 Муштра зі складання шинелі ковдри

Багато хто з членів товариства хизується зеленими галіфе - їх виготовили із справжнього більярдного сукна (тільки в епоху Директорії на такий крок йшли від відчаю, а зараз це досить дороге задоволення).

2011: Доній у ролі Петлюри. Реконструкція зимових боїв у Києві (ВІДЕО)

Майже всі у високих чоботах, крім Гармаша: на ньому справжні австрійські черевики початку ХХ століття. Придбав колись при нагоді за 70 гривень. Виглядають стильно, їх не лише на реконструкторські події взувати можна.

Кобура теж шикарна і шкіряна

Хлопці в одностроях з великими синіми тризубами на рукавах зовсім не схожі на себе ж у вовняних шапках і постолах.

З новим "іміджем" клуб вже обжився: вже відбулося кілька подій, присвячених бою під Крутами, та й для себе, а не для публіки, зроблено кілька вилазок в форматі living history, під час яких абсолютно заборонено користуватися сучасними благами цивілізації. Вибраний для відтворення період намагаються повторити до дрібниць.

 Як завжди, найкращі друзі реконструкторів - діти

Олександр Заремба все ще не впевнений, що, попри гучні анонси міської влади, "Остання столиця" все-таки відбудеться.

Минулі роки для проведення фестивалю не вистачало політичної волі керманичів Кам'янця. Адже декому до цього часу події майже столітньої давності чомусь видаються контроверсійними: Петлюра для заідеологізовних радянською добою пенсіонерів все ще ввижається жупелом і ворогом.

1919: Петлюра приймає військовий парад (ВІДЕО)

Зараз начебто і воля є, та сутужно з фінансуванням. Та все-таки надії на новий цікавий захід є. Планується, що у фестивалі приймуть участь також реконструктори з Львова, Києва та Хмельницького.

Відтворювати будуть не лише вояків петлюрівської армії, а й їхніх супротивників-червоноармійців та колег з галицької армії.

 В історичному музеї (відділ ХХ cторіччя). Реконструктор порівнює свою зброю з експонатом

Як і під час "Терри Героїки", буде розбито табір реконструкторів згідно з вимогами гарнізонної служби.

Глядачі зможуть спостерігати за  навчанням козаків в таборі, покуштувати каші з польової кухні, послухати військові оркестри, а в останній день фестивалю відбудеться навчальний бій.

Всі фото: Ірина Пустиннікова

Крім реконструкторських заходів, у рамках фесту планується й тематична наукова конференція. Тримаємо за хлопців кулаки: нехай все вдасться.

Осмислений рух до голодовбивства. Як Сталін йшов до «великого переламу»

Останнім часом посилюються спроби влади РФ виправдати Сталіна щодо Великого голоду на досить своєрідному ґрунті – мовляв, оступився, наробив дурниць через недосвідченість.

Севастополь – місто української слави. Про українців у Кримській війні

Росія у цій війні воювала переважно українськими руками – до 50% війська Імперії складали солдати, матроси і офіцери українського походження, причому матроси-українці складали близько 70% Чорноморського флоту.

Чи можна принизити Генія?

Наші предки жили у світі, відмінному від нашого. У світі, де Добро і Зло, Герой і Лиходій були чітко розділені і знаходились у постійному непримиренному антагонізмі. Релігійна свідомість вимагала устремління до святості, і навіть її антипод – комуністичний атеїзм у ХХ-му столітті змушений був на місце Святого письма встановити "Моральний кодекс будівника комунізму", який формально мало чим відрізнявся від загальноприйнятих моральних норм і так само вимагав від людини чітко визначеної громадянської позиції, моральної чистоти і принциповості.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року