Спецпроект

Прип'ять більше не буде "містом-музеєм". Будинки знесуть

Більшість будинків у Прип’яті, яка після Чорнобильської аварії стала "мертвим містом", будуть знесені, а їхні уламки – захоронені.

Про це повідомляє УП.Життя із посиланням на ТСН.

Протягом 26 років на території Прип'яті поступово виростає ліс, а будинки, які стоять тут, загрожують розвалитися.

Адже будівлі без людей узимку не опалюють, а морози і спека то розширюють будівельні конструкції, то звужують. У результаті вони тріскаються, і за два десятиліття всі опинилися в аварійному стані.

"Саме тому ми зараз обмежили доступ у будівлі. Більша частина цих будівель в кінцевому стані буде знесена і захоронена", - розповів перший заступник голови Держагенства управління зоною відчуження Дмитро Бобро.

Ідею перетворити місто в музей виконати важко. Всередині будинків - радіація, подекуди більша, ніж на вулиці.

Тому як музей мертве місто проіснує максимум 10 років. За цей час, за підрахунками, будинки почнуть руйнуватися самі.

Дивіться також: "Вулицями Прип'яті тепер можна віртуально прогулятися. ФОТО"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.