На Львівщині відкрили пам'ятник князю Святославу - брату Бориса і Гліба. ФОТО

В урочищі Святослав біля міста Сколе на Львівщині відбулося урочисте відкриття поховального пам’ятного знаку на могилі князя Святослава, сина Володимира Великого.

Про це повідомляє ЗІК із посиланням на прес-службу Львівської ОДА.

Історики розповідають, що після смерті батька у 1015 році, древлянський князь Святослав був змушений тікати від рідного брата Святополка "в гори Угорські" (Карпати).

За переказами, князя Святослава наздогнали на березі р. Опір поблизу нинішнього міста Сколе (Святополк нібито наказав дружині "Сколіть їх усіх"). Тут він і загинув від рук свого брата.

Розкопки 1964 року кургана, де знаходиться пам'ятник, засвідчили, що там знаходиться поховання видатного дружинника початку XI сторіччя.

Церемонія відкриття. Всі фото: ЗІК

Один із авторів пам’ятного знаку художник Євген Безніско розповів, що будівництво пам’ятника розпочалося ще у 2008 році.

За задумом авторів, на постаменті, що виготовлений у вигляді насипної зрізаної піраміди, розташований саркофаг з бронзовою фігурою загиблого князя Святослава. А над саркофагом височіє 18 метровий хрест виготовлений з кам’яних вапнякових блоків.

 

"Легенда про братовбивство є досить показовою та занадто разючою для українського народу, - зазначив під час відкриття голова Львівської ОДА Михайло Костюк. - Тож, перебуваючи в цьому урочищі, де полягли наші предки, мусимо добре усвідомити ризики та небезпеки, які стоять перед нами, повинні взяти добрий урок та не допускати розбрату між українцями.

Після остаточного завершення пам’ятник поповнив перелік цікавих місць національного природнього парку "Сколівські Безкиди". Піша прогулянка від траси Київ-Чоп до монументу триватиме близько 20 хв. Його також добре видно з вікон потягів, що прямують через Карпати.

 

Молодші сини князя Володимира Великого Святослав, Борис і Гліб були вбиті (літописи стверджують, що їхнім братом Святополком) під час чотирирічної війни за батькову спадщину. На відміну від Бориса і Гліба, Святослава не було канонізовано.

В результаті політичного конфлікту між Святополком і Ярославом Володимировичами перемогу отримав останній, який став відомий в історії як Ярослав Мудрий.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.