Спецпроект

Янукович і Коморовський відкриють "недоведений" пам'ятник у Биківні

Президенти Польщі та України урочисто відкриють польський військовий цвинтар у Биківні. Український інститут національної пам'яті каже, що там лежать не тільки поляки і не тільки військові.

Президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський 20-21 вересня візьмуть участь у врочистостях у Биківні, де "лежать останки понад трьох тисяч жертв катинського злочину".

Про це повідомляє Польське радіо з посиланням на Польську пресову агенцію.

Польський військовий цвинтар у Биківні буде четвертим "катинським цвинтарем" - поряд із кладовищами у Катинському лісі, Мєдному (Росія), Харкові-П’ятихатках.

Цвинтар розташований на територї Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", на місці поховання жертв катинського злочину з так званого "українського списку". Рідні близьких вперше за 72 роки зможуть побачити таблиці із прізвищами своїх рідних.

Катинський злочин - масове вбивство польських громадян, здійснене службовцями НКВД на підставі рішення Політбюро ЦК більшовицької партії від 5 березня 1940 року. Тоді розстріляно понад 21 тисячу польських військовополонених та представників польської інтелігенції, яких було взято у полон після вторгнення Червоної Армії до Польщі 17 вересня 1939 року.

В’язнів тримали і вбивали у різних місцях, зокрема у Козельську, Осташкові, Старобільську, Биківні та ін.

Як відомо, Український інститут національної пам'яті просив польську сторону утриматись від вживання словосполучення "український катинський список", оскільки злочини здійснювала не українська, а радянська влада.

Також УІНП просив утриматися від застосування "нічим не обґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні" - оскільки серед репресованих громадян міжвоєнної Польщі були не тільки поляки, але й українці, євреї та інші нації. Так само серед знищених людей були не тільки польські військові, але й діячі ОУН, українські комуністи, єврейські активісти, підприємці різних націй тощо.

УІНП підкреслював, що цифра у 3,5 тисячі убитих польських офіцерів, озвучена польською стороною, не доведена документальними й археологічними джерелами.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.