Спецпроект

Янукович і Коморовський відкриють "недоведений" пам'ятник у Биківні

Президенти Польщі та України урочисто відкриють польський військовий цвинтар у Биківні. Український інститут національної пам'яті каже, що там лежать не тільки поляки і не тільки військові.

Президенти України і Польщі Віктор Янукович і Броніслав Коморовський 20-21 вересня візьмуть участь у врочистостях у Биківні, де "лежать останки понад трьох тисяч жертв катинського злочину".

Про це повідомляє Польське радіо з посиланням на Польську пресову агенцію.

Польський військовий цвинтар у Биківні буде четвертим "катинським цвинтарем" - поряд із кладовищами у Катинському лісі, Мєдному (Росія), Харкові-П’ятихатках.

Цвинтар розташований на територї Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", на місці поховання жертв катинського злочину з так званого "українського списку". Рідні близьких вперше за 72 роки зможуть побачити таблиці із прізвищами своїх рідних.

Катинський злочин - масове вбивство польських громадян, здійснене службовцями НКВД на підставі рішення Політбюро ЦК більшовицької партії від 5 березня 1940 року. Тоді розстріляно понад 21 тисячу польських військовополонених та представників польської інтелігенції, яких було взято у полон після вторгнення Червоної Армії до Польщі 17 вересня 1939 року.

В’язнів тримали і вбивали у різних місцях, зокрема у Козельську, Осташкові, Старобільську, Биківні та ін.

Як відомо, Український інститут національної пам'яті просив польську сторону утриматись від вживання словосполучення "український катинський список", оскільки злочини здійснювала не українська, а радянська влада.

Також УІНП просив утриматися від застосування "нічим не обґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні" - оскільки серед репресованих громадян міжвоєнної Польщі були не тільки поляки, але й українці, євреї та інші нації. Так само серед знищених людей були не тільки польські військові, але й діячі ОУН, українські комуністи, єврейські активісти, підприємці різних націй тощо.

УІНП підкреслював, що цифра у 3,5 тисячі убитих польських офіцерів, озвучена польською стороною, не доведена документальними й археологічними джерелами.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.