Спецпроект

В Польщі вшанували жертв операції "Вісла" і комуністичних таборів

Українська громада в Польщі вшанувала пам’ять жертв акції "Вісла" та колишнього Центрального табору праці в Явожному, в якому після війни перебувало близько 4 тисяч українців.


Про це повідомляє Польське радіо.

Після Другої світової війни туди потрапили, зокрема, ті українці, яких комуністична влада запідозрювала у співпраці з українським підпіллям. Багато з них у таборі загинуло.

"Щороку зустрічаємося при пам’ятнику Жертвам табору праці в Явожні, щоб пам’ятати про тих всіх: поляків, німців, українців, які стали жертвами комуністичного режиму", – зазначив під час заходу мер Явожна Павел Сільберт.

У заходах узяли участь кількасот осіб, серед них представники місцевої та регіональної влади, українські дипломати, представники греко-католицької і православної церков та колишні в’язні або їхні нащадки.

"До 1989 року правду про табір праці в Явожнім влада замовчувала, – сказав історик Ігор Галагіда. - До того часу навіть колишні в’язням, які пережили це жахіття і різного роду тортури, заборонялося розказувати, що діялося за дротами табору Явожна. По-друге, дуже часто це були такі травматичні спогади, що вони навіть своїм рідним не розказували, що пережили".

У Центральному таборі в Явожному було ув’язнених близько 4-ох тисяч українців, з них понад 700 жінок і дітей. Внаслідок жахливих умов, хвороб або тортур у таборі померло 161 українців.

Щорічне вшанування пам’яті жертв табору у Явожнім цього року було одним з елементів відзначення 65-их роковин операції "Вісла", в рамках якої 1947 року з рідних земель виселено близько 150 тисяч українців.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.