Спецпроект

В Польщі вшанували жертв операції "Вісла" і комуністичних таборів

Українська громада в Польщі вшанувала пам’ять жертв акції "Вісла" та колишнього Центрального табору праці в Явожному, в якому після війни перебувало близько 4 тисяч українців.


Про це повідомляє Польське радіо.

Після Другої світової війни туди потрапили, зокрема, ті українці, яких комуністична влада запідозрювала у співпраці з українським підпіллям. Багато з них у таборі загинуло.

"Щороку зустрічаємося при пам’ятнику Жертвам табору праці в Явожні, щоб пам’ятати про тих всіх: поляків, німців, українців, які стали жертвами комуністичного режиму", – зазначив під час заходу мер Явожна Павел Сільберт.

У заходах узяли участь кількасот осіб, серед них представники місцевої та регіональної влади, українські дипломати, представники греко-католицької і православної церков та колишні в’язні або їхні нащадки.

"До 1989 року правду про табір праці в Явожнім влада замовчувала, – сказав історик Ігор Галагіда. - До того часу навіть колишні в’язням, які пережили це жахіття і різного роду тортури, заборонялося розказувати, що діялося за дротами табору Явожна. По-друге, дуже часто це були такі травматичні спогади, що вони навіть своїм рідним не розказували, що пережили".

У Центральному таборі в Явожному було ув’язнених близько 4-ох тисяч українців, з них понад 700 жінок і дітей. Внаслідок жахливих умов, хвороб або тортур у таборі померло 161 українців.

Щорічне вшанування пам’яті жертв табору у Явожнім цього року було одним з елементів відзначення 65-их роковин операції "Вісла", в рамках якої 1947 року з рідних земель виселено близько 150 тисяч українців.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".