У Гданську говорили про спільну європейську пам'ять Другої світової

У Гданську відбулася міжнародна конференція "Пам'ять Європи. Перший симпозіум європейських організацій, які займаються дослідженням історії XX століття".

Про це "Історичній Правді" повідомив представник Європейського Центру Солідарності Надим Усеїнов.

Мета організаторів заходу полягала в ініціюванні публічного дискурсу за участю провідних фахівців у галузі вивчення історії європейських (і світових) тоталітаризмів в минулому столітті.

У Гданськ на два дні з'їхалися близько 100 представників музеїв, дослідницьких центрів та громадських організацій з України, Італії, Франції, Угорщини, Румунії, Ізраїлю та інших країн, які в своїх виступах намагалися відповісти на запитання про наявність в Європі феномена "acquis historique communautaire ("загального історичного досвіду").

Україну на симпозиумі представляли Українська Гельсинська спілка з прав людини в особі голови правління Євгена Захарова і Меджліс кримськотатарського народу, від імені якого з двома зверненнями під час дебатів виступив керівник відділу зовнішніх зв'язків Алі Хамзін.

Гданський симпозіум став першим кроком на шляху створення європейського дискусійного форуму, присвяченого проблемам загальної ідентичності та історичної пам'яті.

Участь у цьогорічному семінарі взяли член німецького бундестагу Маркус Мекель, італійський журналіст Луїджі Спінола, професор Атілла Пок з Угорської академії наук, професор Стефан Трьобст з Лейпцизького Університету та інші.

Організаторами симпозіуму виступили польський Європейський Центр Солідарності (www.ecs.gda.pl), європейська мережа "Пам'ять і Солідарність" і Федеральний фонд вивчення диктатури (Німеччина) у співпраці з Товариством Роберта Хавеманна і Музеєм Другої світової війни (Польща).

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".