НІМЕЧЧИНА ВІДМОВИЛАСЯ ПЛАТИТИ ГРЕЦІЇ ЗА ДРУГУ СВІТОВУ

Міністерство зовнішніх справ Німеччини заявило, що німецький уряд вирішив - питання відшкодувань не обговорюється. Греція залишиться без виплат.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча" з посиланням на агенцію "Франс пресс".

"Для нас дискусія на цю тему завершена, - додав речник МЗС. - Я не знаю про проведення між Берліном та Афінами будь-яких переговорів із цього приводу".

Минулого тижня міністерство фінансів Греції оголосило про створення робочої групи, яка займеться пошуком архівних документів, котрі обґрунтують вимоги фінансової компенсації від Німеччини за знищення під час Другої світової війни.

Раніше грецьке МЗС заявляло, що ніколи не відмовлялося від німецьких репарацій. Проте претензії до Берліну будуть висунуті "у свій час і після солідної підготовки".

Як відомо, у вересні цього року заступник міністра фінансів Греції повідомив, що грецький Мінфін має намір вимагати виплати репарацій від Німеччини через збитки, завдані країні під час Другої світової війни.

Конституційний суд Німеччини ухвалив в березні 2006 року, що країна не повинна виплачувати компенсацію особам про відшкодування збитків за військові злочини, скоєні під час Другої світової війни.

У 2010-му німецьке МЗС наголошувало, що Німеччина виплатила 74 мільйонів доларів грецьким жертвам нацистських злочинів за договором 1960 року - на додаток до коштів, що виплачуються жертвам примусової праці часів Третього Рейху.

Крім цього, німецька влада звертає увагу на надану в рамках програми інтеграції Греції до ЄС допомогу, яка оцінюється у 16 млрд євро.

В лютому цього року Міжнародний суд у Гаазі дозволив Німеччині не платити родичам людей, убитих під час Другої світової війни.

В жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.