У Львові покажуть фільм про капелана УПА "Кадила". ВІДЕО

У львівському музеї "Тюрма на Лонцького" покажуть документальний фільм про життя і служіння греко-католицького священика Василя Шевчука, який протягом 1945–1947 років був капеланом Перемиського куреня УПА під псевдом "Кадило".

Про це ІП повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Прем'єра з нагоди 70-річчя УПА відбудеться у Львові, в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” (вул. Бандери, 1, вхід з вул. Брюллова) в п'ятницю, 28 вересня о 16:30.

Наприкінці 1945 р. 42-річний священик УГКЦ отець Василь Шевчук вступив до лав УПА. Спершу – як військовий капелан сотні Михайла Дуди – "Громенка", а згодом – цілого Перемиського куреня УПА.

Такий крок був зумовлений воєнними обставинами, погрозами і нападами польських націоналістичних організацій та кримінальних банд.

Отець Василь "Кадило" Шевчук

Іншою причиною було цілеспрямоване винищення на Закерзонні (території сучасної південно-східної Польщі, компактно заселені українцями, котрі після Другої світової війни увійшли до складу соціалістичної ПНР) представників української інтелігенції, зокрема й духовенства.

“Залишив я повірену мені парохію в П'яткові Руській, – згадував отець Шевчук. – Причиною були часті напади і убивства священників в цих околицях. Життя моє було дуже поважно загрожене і певні дані підтверджували, що мене уб'ють”.  

Професор Гданського університету (Польща) Ігор Галагіда розповідає: “В 1943–1946 роках на території Закерзоння загинуло від польських рук біля 50 православних та греко-католицьких священників”. А професор Університету Мак-Мастер у Гамільтоні (Канада) Петро Потічний додає, що “атаки терористиного порядку були націлені на сільську інтелігенцію на священників, учителів”.

Фото з архіву ЦДВР

В таких умовах отець Василь Шевчук мусів шукати способу рятувати своє життя та життя вірян, і цей спосіб був дуже неординарний – вступ до УПА.

“Перебуваючи в сотнях УПА Михайла Дуди – "Громенка", Володимира Щигельського – "Бурлаки", Ярослава Коцьолка – "Крилача" та Григорія Янківського – "Ластівки", отець "Кадило" служив польові літургії, сповідав вояків, надавав їм духовну підтримку, хоронив полеглих в бою, - зазначив історик музею “Тюрма на Лонцького” Ігор Дерев'яний. Під захистом УПА священик також опікувався вірними, які, через воєнні обставини, залишилися без душпастирів”.

У червні 1947 року, під час рейду на Захід із сотнею "Громенка", знесиленого і хворого отця-капелана заарештувала чехословацька влада. Його засуджено на кару смерті.

Документальний фільм "Отець Кадило" – спільного виробництва благодійного фонду "Українська кіноініціатива" та рекламно-продюсерського центру "Стар-ТВ".

Продюсер стрічки Тарас Пастернак та автор сценарію і дослідження Тарас Бабенчук повідомили, що у фільмі використані раніше недоступна кримінальна справа о. Василя Шевчука, а також матеріали архіву Центру досліджень визвольного руху.

Зйомки відбувалися на території України, Польщі, Словаччини і Канади. У зйомках взяли участь актори Першого українського театру для дітей та юнацтва, військові реконструктори з Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять".

Фільм демонструватимуть в рамках міжнародної наукової конференції "Українська повстанська армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи".

Як відомо, підпільникам УПА допомогав і Амфілохій Почаївський, канонізований УПЦ МП.

Читайте також дайджест найкращих публікацій ІП про УПА

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.