Спецпроект

Найбільший у Східній Європі Музей Голокосту відкриють в Дніпропетровську

В Дніпропетровську готуються до відкриття найбільшого у Східній Європі Музею пам'яті єврейського народу та Голокосту. Дата офіційного відкриття - 16 жовтня.

Про це повідомив директор Всеукраїнського центру вивчення Голокосту "Ткума" та керівник музею Ігор Щупак на прес-конференції, приуроченій до 71-ї річниці трагедії Бабиного Яру і міжнародної конференції з питань історії Голокосту.

В музеї буде представлено не тільки історію Голокосту, а й цілу 

Унікальна експозиція розміщена на площі понад 2 тисячі квадратних метрів. Там же розташований Інститут вивчення Голокосту "Ткума", в який перетворюється однойменний Всеукраїнський центр.

Місяць тому в інтернеті було презентовано "Біль пам'яті" - мультимедійний навчально-методичний посібник для вчителів загальноосвітніх закладів до виставки "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні у 1941-1944 рр".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.