Спецпроект

У Варшаві видали книгу про маловідому депортацію українців

У Польщі вийшла книга "Вигнані у степи. Депортація українців із Польщі на південь України у 1944-46 роках".

Про це повідомляє кореспондент ІП з Варшави.

Книга українського автора Романа Кабачія "Wygnani na stepy. Przesiedlenie ludności ukrańskiej z Polski na południe Ukrainy w latach 1944-1946" (видавництво "Тирса" при Об'єднанні українців у Польщі) присвячена досі малознаній акції - масовому виселенню українського населення з Польщі, яке передувало акції "Вісла".

Масштаб "трансферу" (саме під такою загальною назвою увійшов двосторонній "обмін населенням" у історію) утричі перевищував кількість депортованих у акції "Вісла" (відповідно 488 тис. і 152 тис. осіб).

Більше половини депортованих було розпорошено у радянізованих селах південно-східної України, з метою швидкої русифікації, лаїцизації, та вихолощення демократичних цінностей. Втім, більшість переселенців згодом опинилися в областях Волині і Галичини.

В основі книги лежить докторська (Ph.D) дисертація, захищена 2007 р. в Університеті Марії Склодовської-Кюрі в Любліні (Польща) в рамках стипендіальної програми Європейського колегіуму польських і українських університетів (2001-2005 рр.)

Книга вказує не лише на причини, перебіг та наслідки акції трансферу, але й загальноєвропейський контекст подібних явищ: від найбільшого вигнання 10 млн. німців зі Східної Європи до таких невідомих акцій, як так звана "оптація" чехів з Волині на історичну батьківщину, переселення росіян-старообрядців з Болгарії, Румунії як "українських громадян" на Південь України, тощо.

Окремо автор розповідає про долю переселених на Волинь в 1947 р. з Пряшівщини південних лемків (з 1960-х років їм вдалося організувати процес повернення на батьківщину).

У книзі порушено такі аспекти, як вплив діяльності ОУН-УПА до посилення депортації, а також захисту українців Польщі від можливого виселення, ставлення римо-католицької, греко-католицької та православної церков до переселенської акції, роль місцевого польського населення та локальної адміністрації.

Книга охоплює перші роки життя переселенців у колгоспах Півдня України, нелегкий процес адаптації до кліматичних, господарських та ментальних умов, котрі кардинально відрізнялися від дочасного проживання холмщаків, підляшуків, надсянців, лемків та західних бойків на малій батьківщині.

Також піднято проблему т. зв. "повторного переселення" - втечі польських українців з Півдня на землі Галичини і Волині та їхньої повторної адаптації. У цьому контексті розглянуто шлях формування української самоідентифікації "найбільш західних" етнічних груп українців – лемків і підляшан.

Своєрідним бонусом книги є розділ про переселенський фольклор та літературу, що народилися внаслідок трансферу населенням між Польщею та Україною і акції “Вісла”.

Готується до друку україномовний варіант книги, розширений та доповнений. Його планується видати в Україні наприкінці 2012 року.

Читайте також:

"Остаточне вирішення української проблеми у Польщі"

Операція "Вісла" - заключний акт українсько-польської трагедії

1951 рік. Як Польща й УРСР востаннє обмінялися територіями

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.