«Я пам'ятаю» – «Men hatırlayım»: до річниці депортації кримських татар запустили онлайн-акцію

В анексованому Криму запустили онлайн-акцію «Я пам'ятаю» – «Men hatırlayım», присвячену пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Організатор акції – громадська ініціатива «Нефеса»

 

Як розповіла Крим.Реалії координатор цієї організації Ельмаз Киримли, участь в акції займе трохи часу.

"Це залежить від того, наскільки кожен наш співвітчизник готовий приділити свій час для збереження нашої спільної пам'яті. Чи готовий він записати, нехай і коротку історію своєї родини, яка піддалася насильницької депортації, зняти фото і поділитися в публікації", – поділилася Ельмаз Киримли.

Так, для участі в акції необхідно опублікувати на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook фото (за можливості старе фото) рідну людину, депортованого з Криму в 1944 році. Якщо фото немає, просто розмістити публікацію, вказавши її ім'я, рік і місце народження, куди була депортована, повернулася до Криму і коли, скільки дітей і онуків. Пропонується також встановити це фото як фото свого профілю, вказати в публікації хештег #menhatırlayım "Я пам'ятаю", "Ти пам'ятаєш", "Ми пам'ятаємо".

Перший заступник голови Меджлісу кримських татар Наріман Джелял у коментарі Крим.Реалії зазначив, що пам'ятати про свої історію, перемоги і трагедії, дуже важливо.

"Ці події сформували характер нашого народу, кожного кримського татарина. Я впевнений, що ніхто не сперечатиметься, що 18 травня для кримськотатарського народу – одна з найважливіших подій новітньої його історії. Потрібно пам'ятати про нього, його причини та наслідки, про його жертв і катів. Важливо не тільки заради нас самих, заради всього людства. Ми повинні пам'ятати і нагадувати, до чого призводить нелюдськість і безпринципність влади, нехтування нею людськими життями і гонитва за світовим пануванням", – підкреслив Джелял.

Організатори онлайн-акції закликають молоде покоління, поки є можливість, записувати історії своїх дідусів і бабусь. І звертаються до людей похилого віку, щоб вони запрошували до себе дітей, онуків і ділилися з ними спогадами про ту трагедію, яку пережив кримськотатарський народ.

"У народу, який не знає свою історію, немає майбутнього, тому ми її повинні знати, повинні знати і пам'ятати наші нащадки", – написав на своїй сторінці в Facebook голова ЦВК Курултаю кримських татар Заїр Смедля.

Акція "Я пам'ятаю" – "Men hatırlayım" триватиме до 18 травня. За словами організаторів, вона безстрокова і планують її проводити щороку.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.