«Я пам'ятаю» – «Men hatırlayım»: до річниці депортації кримських татар запустили онлайн-акцію

В анексованому Криму запустили онлайн-акцію «Я пам'ятаю» – «Men hatırlayım», присвячену пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Організатор акції – громадська ініціатива «Нефеса»

 

Як розповіла Крим.Реалії координатор цієї організації Ельмаз Киримли, участь в акції займе трохи часу.

"Це залежить від того, наскільки кожен наш співвітчизник готовий приділити свій час для збереження нашої спільної пам'яті. Чи готовий він записати, нехай і коротку історію своєї родини, яка піддалася насильницької депортації, зняти фото і поділитися в публікації", – поділилася Ельмаз Киримли.

Так, для участі в акції необхідно опублікувати на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook фото (за можливості старе фото) рідну людину, депортованого з Криму в 1944 році. Якщо фото немає, просто розмістити публікацію, вказавши її ім'я, рік і місце народження, куди була депортована, повернулася до Криму і коли, скільки дітей і онуків. Пропонується також встановити це фото як фото свого профілю, вказати в публікації хештег #menhatırlayım "Я пам'ятаю", "Ти пам'ятаєш", "Ми пам'ятаємо".

Перший заступник голови Меджлісу кримських татар Наріман Джелял у коментарі Крим.Реалії зазначив, що пам'ятати про свої історію, перемоги і трагедії, дуже важливо.

"Ці події сформували характер нашого народу, кожного кримського татарина. Я впевнений, що ніхто не сперечатиметься, що 18 травня для кримськотатарського народу – одна з найважливіших подій новітньої його історії. Потрібно пам'ятати про нього, його причини та наслідки, про його жертв і катів. Важливо не тільки заради нас самих, заради всього людства. Ми повинні пам'ятати і нагадувати, до чого призводить нелюдськість і безпринципність влади, нехтування нею людськими життями і гонитва за світовим пануванням", – підкреслив Джелял.

Організатори онлайн-акції закликають молоде покоління, поки є можливість, записувати історії своїх дідусів і бабусь. І звертаються до людей похилого віку, щоб вони запрошували до себе дітей, онуків і ділилися з ними спогадами про ту трагедію, яку пережив кримськотатарський народ.

"У народу, який не знає свою історію, немає майбутнього, тому ми її повинні знати, повинні знати і пам'ятати наші нащадки", – написав на своїй сторінці в Facebook голова ЦВК Курултаю кримських татар Заїр Смедля.

Акція "Я пам'ятаю" – "Men hatırlayım" триватиме до 18 травня. За словами організаторів, вона безстрокова і планують її проводити щороку.

3 радянських міфи про кримських татар. Деконструкція

Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Без звинувачення кримських татар у «масовій зраді» неможливе обґрунтування депортації, а без виправдання цього злочину — неможливо пояснити тотальну русифікацію півострова. Усе це є лише спробами виправдати один із багатьох сталінських геноцидів.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.