«Я пам'ятаю» – «Men hatırlayım»: до річниці депортації кримських татар запустили онлайн-акцію

В анексованому Криму запустили онлайн-акцію «Я пам'ятаю» – «Men hatırlayım», присвячену пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Організатор акції – громадська ініціатива «Нефеса»

 

Як розповіла Крим.Реалії координатор цієї організації Ельмаз Киримли, участь в акції займе трохи часу.

"Це залежить від того, наскільки кожен наш співвітчизник готовий приділити свій час для збереження нашої спільної пам'яті. Чи готовий він записати, нехай і коротку історію своєї родини, яка піддалася насильницької депортації, зняти фото і поділитися в публікації", – поділилася Ельмаз Киримли.

Так, для участі в акції необхідно опублікувати на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook фото (за можливості старе фото) рідну людину, депортованого з Криму в 1944 році. Якщо фото немає, просто розмістити публікацію, вказавши її ім'я, рік і місце народження, куди була депортована, повернулася до Криму і коли, скільки дітей і онуків. Пропонується також встановити це фото як фото свого профілю, вказати в публікації хештег #menhatırlayım "Я пам'ятаю", "Ти пам'ятаєш", "Ми пам'ятаємо".

Перший заступник голови Меджлісу кримських татар Наріман Джелял у коментарі Крим.Реалії зазначив, що пам'ятати про свої історію, перемоги і трагедії, дуже важливо.

"Ці події сформували характер нашого народу, кожного кримського татарина. Я впевнений, що ніхто не сперечатиметься, що 18 травня для кримськотатарського народу – одна з найважливіших подій новітньої його історії. Потрібно пам'ятати про нього, його причини та наслідки, про його жертв і катів. Важливо не тільки заради нас самих, заради всього людства. Ми повинні пам'ятати і нагадувати, до чого призводить нелюдськість і безпринципність влади, нехтування нею людськими життями і гонитва за світовим пануванням", – підкреслив Джелял.

Організатори онлайн-акції закликають молоде покоління, поки є можливість, записувати історії своїх дідусів і бабусь. І звертаються до людей похилого віку, щоб вони запрошували до себе дітей, онуків і ділилися з ними спогадами про ту трагедію, яку пережив кримськотатарський народ.

"У народу, який не знає свою історію, немає майбутнього, тому ми її повинні знати, повинні знати і пам'ятати наші нащадки", – написав на своїй сторінці в Facebook голова ЦВК Курултаю кримських татар Заїр Смедля.

Акція "Я пам'ятаю" – "Men hatırlayım" триватиме до 18 травня. За словами організаторів, вона безстрокова і планують її проводити щороку.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».