Меджліс затвердив план меморіальних заходів

У Меджлісі кримськотатарського затверджені меморіальні заходи, які проводитимуться в Україні, включаючи тимчасово окупований Крим , та в інших країнах світу, напередодні і в день 18 травня - Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

 

Обмежувальні заходи, вжиті у зв'язку з пандемією COVID-19 як в Україні, так і в інших державах, істотно змінили характер та форми меморіальних заходів, що проводитимуться напередодні та в день 18 травня.

Але кримські татари завжди, навіть в самі безвихідні роки вигнання і комендантського режиму не зраджували пам'ять про жертв депортації, ні на хвилину не зупинялись у своїй боротьбі за повернення на свою Батьківщину.

Кримськотатарський народ, зберігаючи власну гідність і відданість своїй землі, і в умовах російської окупації Криму вшануватиме пам'ять жертв геноциду 18 травня 1944 року.

18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

(меморіальні заходи, присвячені пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу)

І. Меморіальні заходи, які відбуватимуться у всіх населених пунктах тимчасово окупованого Криму (Україна)

1.1. Покладання квітів до пам'ятників, пам'ятних каменів і пам'ятних знаків, встановлених на вшанування пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Вчинення ДУА (молебну).

Місцеві та регіональні меджліси, активісти кримськотатарського національного руху

18 травня: з 08.00 до 15.00

З огляду на обставини, зумовлені пандемією COVID- 19, церемонії покладання квітів і здійснення ДУА рекомендується проводити невеликими групами в складі 3-5 чоловік, із застосуванням індивідуальних засобів захисту.

1.2. Підняття над житловими будинками або на флагштоках, а також встановлення на балконах квартир кримськотатарських національних прапорів, обрамлених чорною траурною стрічкою.

17 травня (вечір) - 20 травня (вечір)

1.3. "Сюкюнет дак'аси " / "Хвилина мовчання"

18 травня: 12.00 -12.01 за Київським часом.

"Сюкюнет дак'аси" / "Хвилина мовчання" буде оформлена відповідною заставкою (звуки метронома) на екранах українських телевізійних каналів.

1.4. Онлайн-флешмоби, онлайн - акції та інші заходи, які ініційовані та проводитимуться кримськотатарськими громадськими та творчими колективами (без колаборації з російським окупантами та їх прислужниками).

ІІ. Меморіальні заходи, які відбуватимуться на материковій частині території України - у Києві, в окремих обласних і районних центрах 17 -18 травня 2020 року

2.1. XIII сесія Кримського дискусійного клубу. Вебінар на тему: "Визнання геноциду і протидію дискримінації кримськотатарського народу"

15 травня, з 15:00 до 16:30

Експерти: Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримськотатарського народу,

Олівер Лооде, член Постійного Форуму ООН з питань корінних народів 2014-2016роки,

Гульнара Бекірова, історик, к.п.н,

Трохим Луговий, Прокурор кримінального провадження Прокуратури АР Крим,

Александ Позняк, адвокат,

Борис Бабин, д.ю.н., професор 

Модератор: Ескендер Барієв - голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу.

2.2. Спільний ДУА (молебень) (у режимі онлайн) в пам'ять про жертви геноциду кримськотатарського народу

Духовне управління мусульман Криму

17 травня: 21.00

2.3. Покладання квітів до пам'ятних каменів і пам'ятних знаків, встановлених на згадку жертв геноциду кримськотатарського народу. Вчинення ДУА (молебна).

18 травня: з 08.00

Херсонський регіональний меджліс. Херсонський міський меджліс, кримськотатарські громадські та релігійні організації

З огляду на обставини, зумовлені пандемією COVID- 19, церемонії покладання квітів і здійснення ДУА рекомендується проводити невеликими групами в складі 3-5 осіб та з застосуванням індивідуальних засобів захисту.

2.4. "Сюкюнет дак'аси" / "Хвилина мовчання"

18 травня: 12.00 -12.01 за Київським часом.

"Сюкюнет дак'аси" / "Хвилина мовчання" буде оформлена відповідною заставкою (звуки метронома) на екранах українських телевізійних каналів.

2.5.Онлайн-конференція "Вшанування пам'яті жертв геноциду крімськотатарського народу: завдання для української влади и громадянського суспільства"

Організатори: Меджліс кримськотатарського народу, кримськотатарські громадські організації 18 травня 2020 року Час проведення: 14.00 -15.15

Учасники відеоконференції:

Голова Меджлісу кримськотатарського народу, представники обласних і міських органів влади України, історики, політологи, правозахисники, представники місцевих меджлісів, кримськотатарських громадських організацій, культурних центрів.

2.6. Міжнародний траурний онлайн-мітинг, присвячений пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

18 травня

Початок - 16.00, завершення - 17.30 за Київським часом

Модерація Міжнародного траурного мітингу здійснюватиметься Меджлісом кримськотатарського народу. Міжнародний траурний мітинг буде вестися кримськотатарською та українською мовами. Виступи відбуватимуться кримськотатарською, українською, англійською та турецькими мовами. Міжнародний траурний онлайн-мітинг проводитиметься на базі хмарної платформи ZOOM з одночасною трансляцією в соціальних мережах і ТВ каналах.

2.7. "Спільний Біль. Спільна історія". Онлайн-дискусія до Дня пам'яті жертв геноциду крімськотатарського народу.

18 травня. Початок о 19.00

Спікери: Рефат Чубаров, Нар 'їман Джеляль, Ґульнара Бекірова, Мирослав Маринович, Вікторія Середа.

Модератор: Олександр Зінченко.

2.8. Вебінар на тему "Депортація кримськотатарського народу та етнічних спільнот Криму: радянський злочин, що має продовження (до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу).

18 травня 14.00-15.30

Організатор : Український інститут вивчення Голокосту "ТКУМА"

Спікери: Гульнара Бекірова,Сергій Громенко, Ігор Щупак

2.9. Меморіальні заходи в містах Дніпро, Вінниця Львів, Луцьк, Одеса, Херсон, Генічеський район Херсонської області проводитимуться відповідно до планів, які готуються у взаємодії з Меджлісом кримськотатарського народу місцевими меджлісами (Херсон і Херсонська область), кримськотатарськими громадськими організаціями та активістами кримськотатарського національного руху.

ІІІ. Меморіальні заходи в Канаді, Литві, Польщі, Румунії, США, Туреччині проводитимуться організаціями кримськотатарської діаспори у взаємодії з дипломатичними установами України за кордоном та організаціями української діаспори.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.