Спецпроект

В київському резервуарі каналізації незабаром буде музей

На цьому тижні "Київводоканалу" виповнюється 140 років. На честь круглої дати комунальники за один тиждень вирішили відкрити відразу 2 тематичних музею - лічильників та каналізації.

Про це пише Українська правда. Київ.

Музей лічильників розмістився на вул. Електротехнічній, 10, в будівлі, де знаходиться діючий розрахунковий департамент. Тут покажуть сотню різних лічильників води, найстарішому з яких - 120 років! Серед "фішок" виставки - апарат, який важить воду не кубометрами і літрами, а відрами! Найцікавіше, що комунальники перевірили всі експонати на "дієвість". Виявилося, що навіть найбільш давні лічильники все ще взмозі точно відміряти воду.
 
Музей каналізації відкриється на Харківському шосе, 50а, у колишньому резервуарі насосній каналізаційній станції, в четвер, 4 жовтня. Ця експозиція буде поділена на 2 частини. Перша - історична, з величезною кількістю ретро-фото розвитку світової та київської каналізації, де відвідувачам розкажуть і покажуть перші в світі громадський туалет і систему зливів в Карфагені. Друга - технічна, де на огляд виставлять одну з найстаріших дерев'яних труб з 200-річною історією, незвичайні каналізаційні люки і навіть апарати, якими в різні часи чистили каналізацію. У вигляді бонусу - фото та інсталяції найдивніших речей, які коли-небудь знаходили під люками - від поросяти вагою в центнер до бампера від авто.
 
У перші місяці роботи вхід в обидва музеї буде безкоштовним. Щоправда, в невеликі приміщення багато відвідувачів не помістяться, але групи по 15 чоловік вже запрошують замовляти екскурсії. Після за вхід встановлять невелику плату, а виручені гроші пустять на розширення експозиції

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.