Знайдено фронтову ванну Першої світової. ФОТО

В одному з окопів у лісах під Бродами Львівської області знайдено фронтову ванну.

Очевидно, знахідка зроблена "чорними археологами", повідомляє Вголос.

Ванна відлита з бетону і покрита спеціальною політурою жовтого кольору, яка достатньо добре збереглася на бетоні упродовж майже 100 років.

Як зазначив кандидат історичних наук, викладач Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав Онищук, такий артефакт говорить про певний комфорт, який створювався для офіцерського складу австрійської імперської армії у часі Першої світової війни.

 Всі фото: vgolos.com.ua

Очевидно, ванна була встановлена в 1916 році, коли австрійське військо готувалося до зимового стояння.

Про те, що австрійці сподівалися надовго затриматися під Бродами, можна судити й за формою окопів довкола міста. Їхня глибина переважно сягає два і більше метри.

Влітку 1915 року внаслідок наступу союзних армій Німецької та Австро-Угорських імперій війська Російської імперії були змушені залишити Польщу і Галичину, відступивши на схід. Фронт стабілізувався по лінії Північна Білорусь-Пінськ-Дубно-Тернопіль-Чернівці до літа 1916 року.

Більше про Першу світову читайте на ІП в темі "Перша світова війна"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.