Знайдено фронтову ванну Першої світової. ФОТО

В одному з окопів у лісах під Бродами Львівської області знайдено фронтову ванну.

Очевидно, знахідка зроблена "чорними археологами", повідомляє Вголос.

Ванна відлита з бетону і покрита спеціальною політурою жовтого кольору, яка достатньо добре збереглася на бетоні упродовж майже 100 років.

Як зазначив кандидат історичних наук, викладач Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав Онищук, такий артефакт говорить про певний комфорт, який створювався для офіцерського складу австрійської імперської армії у часі Першої світової війни.

 Всі фото: vgolos.com.ua

Очевидно, ванна була встановлена в 1916 році, коли австрійське військо готувалося до зимового стояння.

Про те, що австрійці сподівалися надовго затриматися під Бродами, можна судити й за формою окопів довкола міста. Їхня глибина переважно сягає два і більше метри.

Влітку 1915 року внаслідок наступу союзних армій Німецької та Австро-Угорських імперій війська Російської імперії були змушені залишити Польщу і Галичину, відступивши на схід. Фронт стабілізувався по лінії Північна Білорусь-Пінськ-Дубно-Тернопіль-Чернівці до літа 1916 року.

Більше про Першу світову читайте на ІП в темі "Перша світова війна"

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.