Спецпроект

Колесніченко презентував збірку про ОУН як "шпигунів Гітлера і Заходу"

Народний депутат фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко презентував у Севастополі збірник архівних матеріалів "Історія націоналістичних рухів в Україні в роки Великої Вітчизняної війни".

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Сьогодні міжнародний антифашистський фронт України, який я представляю як співголова, презентує севастопольцям нову, по суті, унікальну книгу - двотомник архівних матеріалів, - зазначив Колесніченко. - Архіви, які представлені з п'яти країн - Німеччини, Польщі, України, Білорусії, Росії".

За словами нардепа, вперше були взяті матеріали зі Служби зовнішньої розвідки РФ, розвідки Польщі, української розвідки.

"РФ представила більше дванадцяти архівних установ. В тому числі архіви президента РФ", - додав "регіонал".

За словами депутата, 90% представлених архівних документів вперше розсекречені і представлені населенню.

"З 1939 року по 1945 рік ОУН-УПА і всі підрозділи, які знаходилися в цьому націоналістичному крилі, відкрито співпрацювали з німецько-фашистськими загарбниками, - сказав Колесніченко. - З 1939 року вони перебували на фінансуванні спецслужб Німеччини, готували розвідувально-диверсійну мережу на території України і навіть в 1945 році, працюючи з німцями, вони готували розвідувальну мережу, щоб залишити її в тилу радянських військ".

Одночасно, за його словами, документи доводять, що "лідери ОУН-УПА" вели переговори і з американською, і з англійською розвідкою для ведення підривної роботи на території Радянського Союзу.

"Однозначно доведено, що участі в боях з регулярною німецькою армією бандерівці не брали, - сказав "регіонал". - Все, що змогли знайти історики, це приватні сутички з метою отримання зброї, обмундирування або продуктів харчування".

"Регіонал" розповів, що найближчим часом книга буде видана накладом у 20 тисяч екземплярів і розповсюджуватиметься не тільки в бібліотеках, але і в школах, в інститутах.

Нагадаємо, один із чільних діячів ОУН Євген Стахів заявив, що ОУН і УПА були різними організаціями, і вживання словосполучення "ОУН-УПА" є провокацією.

Як відомо, у травні цього року Колесніченко випустив "збірку праць західних учених" про ОУН і УПА. Після цього автори, включені в цю збірку, заявили, що вони не давали дозволу на використання своїх прізвищ і висловили протест проти використання історичних досліджень із політичною метою.

Провідний американський історик Тимоті Снайдер, чий допис у блозі New York Review of Books Колесніченко представив як наукову роботу, виступив із вимогою знищити наклад "збірки праць".

Зараз Колесніченко балотується у Верховну Раду по мажоритарному окрузі в Севастополі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.