Спецпроект

Крейсер "Аврора" залишився музеєм без матросів

Крейсер "Аврора", з пострілу якого почалася Жовтнева революція 1917 року в Російській республіці, покинули матроси. На борту корабля залишилися тільки цивільні службовці.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Військовий екіпаж мав бути розформований ще 1 серпня, проте тоді цього не сталося.

В кінці червня Законодавчі збори Петербурга звернулося до Верховного головнокомандуючого РФ Володимира Путіна з проханням повернути на крейсер "Аврора" бойовий екіпаж, скорочений у 2010 році.

Ветерани ВМФ Росії попросили зберегти у складі Військово-морського флоту РФ легендарний крейсер хоча б в якості допоміжного судна. У листі на адресу губернатора Петербурга Георгія Полтавченко зазначалося, що такий статус - "цілком реальний економічно і юридично обгрунтований проект зі збереження крейсера".

В кінці липня головнокомандуючий ВМФ віце-адмірал Віктор Чирков заявив, що крейсер "Аврора" буде як і раніше перебувати у складі музею ВМФ. "Аврора" знаходиться в складі Центрального музею ВМФ, і жодних інших рішень по ній прийматися не буде", - сказав Чирков.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.