АНОНС: конференція дослідників історії УГКЦ

19-20 жовтня у Львові відбудеться міжнародна наукова конференція з нагоди 20-ї річниці заснування Інституту історії Церкви УКУ.

Міжнародні експерти аналізуватимуть перспективи та стан досліджень історії греко-католицьких Церков в умовах тоталітарних режимів у Центрально-Східній Європі у другій половині XXст.

Учасниками конференції стануть доповідачі з Польщі, Росії, Словаччини та різних міст України.

Проведення заходу, за словами керівника Інституту о. д-ра Андрія Михалейка, дозволить не просто представити окремі теми, а й стане спробою оцінити з різних перспектив те, що було досягнуто в історіографії, збиранні та опрацюванні джерел, а також визначити перспективні теми подальших наукових досліджень.

"Інситут історії Церкви (ІІЦ) – це живий місток між представниками катакомбної Церкви та сучасним поколінням, –  наголошує о. д-р Андрій Михалейко. – Тому під час конференції ми маємо на меті також налагодити нові форми співпраці з іншими інституціями та науковцями, які займаються цією ж тематикою, і не обмежуються лише регіоном Галичини".

На думку проректора УКУ, керівника ІІЦ (2002-2008 рр.) Олега Турія, найбільшим і найважливішим проектом Інституту історії Церкви стало створення архіву усних інтерв’ю про релігійні переслідування у Західній Україні.

Сьогодні архів, який налічує понад 2 тисячі аудіоінтерв’ю, 100 відеоінтерв’ю, більше 5 тисяч фото, скільки ж документів, 700 музейних речей, активно поповнюється, а його матеріали опрацьовують молоді дослідники.

Додамо, що у рамках дводенної конференції Інституту історії Церкви УКУ відбудуться три тематичні наукові сесії: "Переслідування і підпільна діяльність греко-католиків Галицької митрополії", "Переслідування і підпільна діяльність греко-католиків Мукачівської та Пряшівської єпархій", "Мученики й ісповідники віри".

Детальна програма на сайті УКУ.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.