Відкрили пам'ятник князю, який загинув від рук демонстрантів. ФОТО

В історичному центрі Чернігова, на Валу біля Спасо-Преображенського собору відкрито пам’ятник благовірному Ігорю Ольговичу - великому князю Київському у XII сторіччі, який був при владі 12 днів.

Про це повідомляє pik.cn.ua.

У відкритті пам’ятника взяли участь місцеві чиновники і керівники органів самоврядування.

"Віднині на території колишнього князівського Дитинця... буде височіти пам’ятник державному мужу", - йдеться в повідомленні прес-служби Чернігівської облдержадміністрації. Князя Ігоря називають "людиною високої моралі і культури", яка "великою вірою в Бога, своїми благими справами заслужила світлу пам’ять нащадків".

 Монумент встановили за кількадесят метрів від пам'ятника Івану Мазепі. Тепер Вал стане ще більш привабливим для туристів

"Життя та діяльність подвижника припала на важкі часи жорстокої боротьби за княжіння у стольному граді Києві, - зазначив у виступі на відкритті пам'ятник голова Чернігівської ОДА Володимир Хоменко. - Проте князь Ігор, прийнявши схиму, відмовився від братовбивчої війни, чим продемонстрував яскравий зразок християнського благочестя".

Чин освячення пам’ятника Ігорю Чернігівському здійснив архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський (УПЦ МП) Амвросій.

 Фото: sivertime.com.ua

Ігор Ольгович - син чернігівського князя Олега Святославича. У 1146 році отримав у спадок від брата Всеволода Ольговича титул великого князя Київського. Пообіцяв київському віче не притискати права городян. Опоненти-бояри закликали на княжіння Ізяслава Мстиславовича (з нинішнього Переяслава-Хмельницького), який переміг військо Ігоря в битві.

Загалом княжіння Ігоря тривало менше двох тижнів. Ізяслав посадив політичного супротивника у "поруб". В ув'язненні Ігор важко захворів і йому дозволили постригтися в ченці.

Князя Ігоря саджають у "поруб". Малюнок з Радзивіллівського літопису

1147-го року, під час масових заворушень проти Ізяслава у Києві, натовп увірвався у Київський Федорівський монастир (був розташований між нинішніми Володимирською, Десятинною і Великою Житомирською вулицями) і схопив Ігоря. Князя-ченця було вбито, його тіло волочили вулицями. З 1150 року мощі князя покладено в Чернігові.

Почитання Ігоря Ольговича розпочалося ще в Середньовіччя, зараз він вшановується православною церквою як святий у лику благовірного (титул, який надається монархам за праведне життя).

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.