Спецпроект

АНОНС: розмова про УПА "Непрості питання"

B Українському католицькому університеті до 70-ї річниці від Дня створення Української повстанської армії відбудеться розмова "УПА: непрості питання".

 

Захід проводитиметься в рамках проекту "Історичні діалоги", спільно з Кафедрою нової та новітньої історії України УКУ.

Час і місце: 9 жовтня о 16:15. Львів, вул. Свєнціцького, 17, УКУ, конференц-зал, 4 поверх.

У розмові братимуть участь:

Микола Посівнич – директор благодійного фонду "Літопис УПА";

Олександр Зайцев – завідувач і доцент Кафедри нової та новітньої історії України УКУ;

Ярослав Грицак – професор УКУ, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка;

Ярослав Сватко – публіцист, головний редактор тижневику "Шлях перемоги" 1992-1996 рр.;

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Якщо істина народжується з дискусії, то дискусія розпочинається із непростих запитань. Таких в історії Української повстанської армії чимало. Наша розмова дасть відповіді на декілька з них:

- Варто чи не варто було "згинути у боротьбі" за Українську Державу? Питання спротиву та колаборації…

- Чи коректно було піднімати гасло "Україна для українців" у відношенні до національних меншин?

- Волинська трагедія: прагнення реваншу?

- Як поставитись до теперішнього встановлення пам’ятників Степану Бандері?

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.