Спецпроект

На Волині відреставрують музей-садибу Стравінського. ФОТО

В Устилузі розпочалися ремонтно-реставраційні роботи в будинку, де жив і працював всесвітньовідомий композитор Ігор Стравінський.

Про це повідомила ВОДТРК.

З нагоди 100-річного ювілею з дня написання Стравінським одного з найвідоміших творів "Весна священна" на Волині планують відкрити оновлений музей та міжнародну науково-практичну конференцію з дослідження творчості композитора. 

Дім, зведений за власним планом композитора, у 1907 році на березі Луги постраждав під час повоєнної реконструкції та був відданий під житло для меліораторів. Це спотворило унікальну будівлю, що все ж не втратила статус пам’ятки історії національного значення.

 

Ще цього року на будинку з’явиться оригінальний шатровий дах.

Музей-садиба Стравінського 

 

Обласна державна адміністрація звернулася до Мінкультури України з проханням профінансувати постановку балету «Весня священна» на базі одного з українських театрів опери і балету. А також показати цей твір на Волині - до 100- ліття з часу прем’єри балету "Весна священна" - у рамках наступного Х музичного фестивалю "Стравінський та Україна". 

У музеї Стравінського зараз майже 400 експонатів. Щороку його відвідує близько 4 тисяч туристів з України і з-за кордону.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.