Спецпроект

Нацрада закликала мовників не розважати в День пам'яті Голодомору

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення закликає мовників відмовитись від розважального контенту на телебаченні та радіо в День пам’яті жертв Голодомору 24 листопада.

Про це йдеться у зверненні Нацради, підписаному головою Володимиром Манжосовим: "При плануванні програм і передач на цей день рекомендуємо керуватися Правилами ведення мовлення на теле- і радіоканалах у дні трауру (скорботи, жалоби) та дні пам’яті".

Зокрема, правила зобов’язують мовників у день пам’яті:

- оформити ефірний час без розміщення міжпрограмних заставок мажорного звучання або з використанням міжпрограмних заставок мінорного звучання;

- припинити трансляцію комедійних фільмів, розважальних та музично-розважальних передач, концертно-видовищних передач, теле- і радіовікторин, передач на замовлення та музичних творів мажорного звучання;

- утриматись від трансляції рекламних роликів, а також анонсів, що містять елементи шоу, розваг та еротики;

- поширювати в ефірному часі інформацію про день трауру (скорботи, жалоби) та день пам’яті.

Як відомо, указ про встановлення в четверту суботу листопада Дня пам’яті жертв Голодомору був ухвалений з ініціативи громадських організацій, Міністерства культури, державного комітету у справах релігій і державного комітету телебачення і радіомовлення.

Нагадаємо, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.