Спецпроект

Сейф з банку віддали в музей. ФОТО

У фонд феодосійського музею грошей поступив старовинний сейф, в якому ще можуть знаходитися старовинні асигнації та інші цінні речі.

Про це пише Главное.

Директор музею Олександр Олещук каже, що вийшла ціла детективна історія: колись був загублений один з ключів, тож в банку, де він перебував, користувалися лише однією половиною захисної шафи, а іншу так ніхто і не перевірив.

Старовинний сейф фірми "Меллер Москва"

Старовинний сейф фірми "Меллер Москва" до революції знаходився на другому поверсі в будівлі по вулиці Горького, 12, де в той час діяв Всеросійський кооперативний банк. Всі наступні роки тут розміщувалися різні банківські установи.

Протягом усіх цих років сейф стояв там же, переживши і Громадянську війну, епоху становлення СРСР, Велику Вітчизняну війну, розвал Радянського Союзу, поки не став власністю "Укрсоцбанку", звідки і надійшов нещодавно в фонд музею.

Разом з сейфом в фонд музею потрапила і зв'язка ключів до нього. Однак поки вдалося відкрити лише одну стулку - ключ до другої був загублений. Найближчим часом фахівці сімферопольської фірми спробують розібратися з замком і виготовити нові ключі.

Дирекція музею очікує, що за другою стулкою і внутрішнім відділенням, яке поки також не вдалося відчинити, можуть знаходитися старовинні і цінні речі.

У майбутньому сейф відреставрують і зроблять одним з експонатів банківського залу, який передбачається за проектом реконструкції Музею грошей.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.