Спецпроект

Сейф з банку віддали в музей. ФОТО

У фонд феодосійського музею грошей поступив старовинний сейф, в якому ще можуть знаходитися старовинні асигнації та інші цінні речі.

Про це пише Главное.

Директор музею Олександр Олещук каже, що вийшла ціла детективна історія: колись був загублений один з ключів, тож в банку, де він перебував, користувалися лише однією половиною захисної шафи, а іншу так ніхто і не перевірив.

Старовинний сейф фірми "Меллер Москва"

Старовинний сейф фірми "Меллер Москва" до революції знаходився на другому поверсі в будівлі по вулиці Горького, 12, де в той час діяв Всеросійський кооперативний банк. Всі наступні роки тут розміщувалися різні банківські установи.

Протягом усіх цих років сейф стояв там же, переживши і Громадянську війну, епоху становлення СРСР, Велику Вітчизняну війну, розвал Радянського Союзу, поки не став власністю "Укрсоцбанку", звідки і надійшов нещодавно в фонд музею.

Разом з сейфом в фонд музею потрапила і зв'язка ключів до нього. Однак поки вдалося відкрити лише одну стулку - ключ до другої був загублений. Найближчим часом фахівці сімферопольської фірми спробують розібратися з замком і виготовити нові ключі.

Дирекція музею очікує, що за другою стулкою і внутрішнім відділенням, яке поки також не вдалося відчинити, можуть знаходитися старовинні і цінні речі.

У майбутньому сейф відреставрують і зроблять одним з експонатів банківського залу, який передбачається за проектом реконструкції Музею грошей.

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.