Спецпроект

Збирають пшеницю для випічки символічного хліба

Представники молодіжних громадських організацій вийшли на вулиці Києва із закликом до киян допомогти зберегти історичну пам’ять про події 1932-1933 років.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху. 

Учасники акції пропонували перехожим зробити символічну пожертву на придбання лампад та свічок, які запалять біля пам’ятних знаків жертвам Голодомору 24 листопада.

Охочі мали змогу не лише долучитися гривнею, але й одночасно наповнити величезні прозорі колби зернами пшениці.

Із зібраного зерна згодом спечуть хліб як символ колективної пам’яті, який розділять та роздадуть між усіма учасниками жалобних заходів 24 листопада.

"Саме взаємодопомога допомогла українцям пережити геноцид, - зазначив один із організаторів акції, історик, член Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні Володимир В'ятрович. - Сьогодні українці також повинні об’єднати зусилля, аби зберегти пам’ять про цей злочин, яка є єдиною гарантією, що він ніколи не повториться".

Традиційно в останню суботу листопада в усіх областях України відбувається вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Цьогорічні роковини присвячені доброчинцям, які рятували співвітчизників від голодної смерті.

В акції взяли участь:

- співаки: Леся та Галина Тельнюк (гурт "Сестри Тельнюк"), Вадим Красноокий (гурт "Mad Heads XL"), Олександр Ярмола (гурт "Гайдамаки");

- видавці та письменники брати Капранови.

Аналогічні акції відбуваються також у Дніпропетровську, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Сумах, Тернополі, Харкові, Черкасах, Чернівцях. 

Нагадаємо, що Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні закликає киян та гостей столиці прийти 24 листопада о 14:00 до метро "Арсенальна" і взяти участь у жалобній ході до Національного музею "Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні", спільно пом’янути мільйони загиблих та о 16:00 разом з усією країною та українцями в 32 державах світу запалити свічку пам’яті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.