Спецпроект

"А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" видала спогади про Голодомор російською мовою

Напередодні відзначення Дня пам’яті жертв Голодомору в Києві відбудеться презентація книги радянського функціонера Дмитра Гойченка "Червоний апокаліпсис: крізь розкуркулення і Голодомор".

Видання містить унікальні свідчення про страшні часи радянської колективізації та Голодомору в Україні, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Свої спогади Дмитро Гойченко (1903-1993) написав наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років за гарячими слідами пережитого, з використанням записів, дивом винесених із тюрми.

Сам автор належав до партійно-радянської номенклатури, тому володів різнобічною інформацією про становище в суспільстві.

"Поступово прозріваючи, Гойченко напружено вдивлявся і аналізував усе побачене й пережите. Це зробило його мемуари справжньою енциклопедією трагічного українського буття епохи Голодомору", — йдеться у передмові видання.

 Обкладинка українського видання Гойченка (2012)

Рукописи Дмитра Гойченка були випадково виявлені 1994 року в емігрантському архіві Сан-Франциско (США). У них збереглися детальні описи людиноненависницького комуністичного режиму.

У презентації візьмуть участь: громадський діяч, дисидент Євген Сверстюк; журналіст Петро Марусенко; поет і видавець Іван Малкович; співкординатор Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні Іван Васюник.

Модератор — історик, член Громадського комітету Володимир В’ятрович.

Час і місце заходу: 23 листопада, 14:00, Спілка письменників України (Київ, вул. Банкова, 2).

Книга вийшла у видавництві "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА".

"Це єдина книжка, яку наше видавництво свідомо публікує в Україні російською мовою (з тексту видно, що ламалася не тільки душа, а й мова), - йдеться в передмові. - Щоб прочитали й ті, хто ще й донині зманює Україну в "комуністичний рай"...".

Дизайн обкладинки здійснено за мотивом відомого постера Музею комунізму в Празі.

Обкладинка російського видання (2006). Фото: kak.ru

Уривки з мемуарів Дмитра Гойченка (російське видання 2006 року) читайте тут.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.