Спецпроект

"А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" видала спогади про Голодомор російською мовою

Напередодні відзначення Дня пам’яті жертв Голодомору в Києві відбудеться презентація книги радянського функціонера Дмитра Гойченка "Червоний апокаліпсис: крізь розкуркулення і Голодомор".

Видання містить унікальні свідчення про страшні часи радянської колективізації та Голодомору в Україні, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Свої спогади Дмитро Гойченко (1903-1993) написав наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років за гарячими слідами пережитого, з використанням записів, дивом винесених із тюрми.

Сам автор належав до партійно-радянської номенклатури, тому володів різнобічною інформацією про становище в суспільстві.

"Поступово прозріваючи, Гойченко напружено вдивлявся і аналізував усе побачене й пережите. Це зробило його мемуари справжньою енциклопедією трагічного українського буття епохи Голодомору", — йдеться у передмові видання.

 Обкладинка українського видання Гойченка (2012)

Рукописи Дмитра Гойченка були випадково виявлені 1994 року в емігрантському архіві Сан-Франциско (США). У них збереглися детальні описи людиноненависницького комуністичного режиму.

У презентації візьмуть участь: громадський діяч, дисидент Євген Сверстюк; журналіст Петро Марусенко; поет і видавець Іван Малкович; співкординатор Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні Іван Васюник.

Модератор — історик, член Громадського комітету Володимир В’ятрович.

Час і місце заходу: 23 листопада, 14:00, Спілка письменників України (Київ, вул. Банкова, 2).

Книга вийшла у видавництві "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА".

"Це єдина книжка, яку наше видавництво свідомо публікує в Україні російською мовою (з тексту видно, що ламалася не тільки душа, а й мова), - йдеться в передмові. - Щоб прочитали й ті, хто ще й донині зманює Україну в "комуністичний рай"...".

Дизайн обкладинки здійснено за мотивом відомого постера Музею комунізму в Празі.

Обкладинка російського видання (2006). Фото: kak.ru

Уривки з мемуарів Дмитра Гойченка (російське видання 2006 року) читайте тут.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.